Рішення Єврокомісії на користь «Газпрому» було неминучим, — Д. Марунич

Єврокомісія дозволила «Газпрому» використовувати більші потужності німецького газопроводу OPAL. Що це означає? Пояснює Дмитро Марунич, співголова Фонду енергетичних стратегій

Ведучi

Сергій Стуканов,

Наталя Соколенко

Гостi

Дмитро Марунич

Рішення Єврокомісії на користь «Газпрому» було неминучим, — Д. Марунич
https://static.hromadske.radio/2016/11/hr_hh_2016-11-06_marunych.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/11/hr_hh_2016-11-06_marunych.mp3
Рішення Єврокомісії на користь «Газпрому» було неминучим, — Д. Марунич
0:00
/
0:00

Таке рішення дозволить росіянам постачати більше газу через «Північний потік» і менше — через українську газотранспортну систему (ГТС).

Сергій Стуканов: Ми знаємо, що останніми роками Європейський Союз намагався обмежити монополію «Газпрому». Що означає таке рішення?

Дмитро Марунич: Єврокомісія вела відповідні переговори вже впродовж 3-4 років. Газпром міг би цей результат до себе наблизити, якби пішов на певні поступки. Те, що вимагала Єврокомісія — перейти на торгівлю на спотовому ринку в обсязі 3 млрд кубів газу (для Газпрому це зовсім мало). Якби Газпром раніше пішов на проведення таких конкурсів, відмовився від частини продажів за контрактом — це б наблизило рішення по OPAL. Якщо компанії працюють за певними правилами — вони мають підстави для вільної конкуренції. OPAL зараз половиною за Газпромом, інша — виставлена на конкурс. Мені незрозуміло, чому Газпром раніше не пішов на поступки Єврокомісії. Дійсно, ситуація не дуже втішна для України. Говорити про те, що Європа могла заборонити використовувати OPAL — повністю не відповідає як духу, так і букві Третього енергопакету і договору про Енергохартію. Це рано чи пізно сталося б, питання — коли?

Сергій Стуканов: Яких збитків ми можемо зазнати внаслідок цього?

Дмитро Марунич: Пан Коболєв, керівник Нафтогазу, сказав, що це близько 400 млн доларів на рік у поточних цінах виручки від транзиту.

Наталя Соколенко: З одного боку ми часто в ефірах говоримо про енергозберігаючі заходи, технології, рішення урядів Європейського Союзу. З іншого — ви кажете, що закупівлі російського газу з боку країн ЄС збільшуються. Як це можна пояснити?

Дмитро Марунич: Так, експорт російського газу в країни ЄС збільшився на 10%. Пояснюю чому. За контрактами ціни, прив’язані до нафти, формуються таким чином, що вони є нижчими, ніж спотові ціни на біржах Євросоюзу. Зараз формули грають навпаки: російський газ дешевший і тому його активніше споживають.

Сергій Стуканов: Стосовно Північного потоку-2: які у нього є шанси на те, щоб бути реалізованим?

Дмитро Марунич: Це питання пов’зане із енергетичним діалогом між Москвою і Брюсселем. Поки що з боку Єврокомісії не артикульовано жорсткої позиції. Є позиція уряду Німеччини і німецького бізнесу з приводу того, щоб розглядати цей проект як економічний і зовсім не політичний. Тому перша партія труб вже є і, якщо нічого не зміниться, трубопровід почнуть будувати.

Наталя Соколенко: І ще одна важлива тема: до кінця листопада  має бути створено нового оператора газотранспортної системи України — Магістральні газопроводи України.

Дмитро Марунич: Є урядова постанова, в якій розписана вся етапність реформування Нафтогазу і створення нового оператора. Згідно із нею, реформування Нафтогазу мало здійснитися після рішення Стокгольмського арбітражу. Це не буде швидко: на папері створять і оператора, і два публічних акціонерних товариства, але по факту всі чекатимуть рішення Стокгольмського арбітражу.

Сергій Стуканов: Одне публічне акціонерне товариство ми назвали — це Магістральні газопроводи України, а інше?

Дмитро Марунич: ПАТ «Підземні сховища газу України»

Сергій Стуканов: Як ви оцінюєте той спосіб реструктуризації, який уряд взяв за орієнтир?

Дмитро Марунич: Важке питання. Точно скажу, що Третій енергопакет не вимагає відділяти труби від сховищ. Інше питання, що розділення — це, ймовірно, мова про часткову приватизацію. Бо навіщо ці два ПАТ? Там 49% має отримати якийсь іноземний інвестор. Тому це не дуже добре для ГТС України, Укртрансгазу і функціонування цього як єдиного народногосподарського комплексу. Але у поточних реаліях може статися так, що частина цього майна буде більш цікава, а інша — менш. Це поганий, але вихід із ситуації, яка складається наразі.