Любомир Френс: Про зміни говорив президент, новина вийшла і на урядовому порталі. Що пропонує цей законопроект?
Іван Лахтіонов: Перша важлива складова законопроекту – закріплення на законодавчому рівні допорогових закупівель. Усі закупівлі ділять на дві категорії: допорогові (до 200 тис грн) і надпорогові. Допорогових закупівель маємо близько третини від загального обсягу. Основне нововведення – в обов’язковому порядку використовувати спрощену електронну систему закупівель від 50 тис грн.. Звітувати про всі договорити треба буде починаючи з 1 коп.
Зараз замовники використовують допорогові закупівлі у довільному порядку: хочуть – проводять закупівлі, не хочуть – укладають прямий контракт. Коли укладають прямий контракт, то звітування існує лише від 50 тис грн..
Досі допорогові закупівлі були поза увагою державної аудиторської служби
Закріплення допорогових закупівель на законодавчому рівні дозволить їх перевіряти, також це стане стримуючим фактором порушення закону для замовників.
Наприклад, Київ приєднався до системи Prozorro ще у 2015 році, коли тільки почали впроваджувати пілотні допорогові закупівлі, але все одно проводить їх кожен як собі хоче.
Зловживають у всіх регіонах і не лише у допорогових закупівлях. Типові помилки одні й ті ж, найперше – це уникнення проведення відкритих торгів. Із нещодавнього кейсу: у Гайсинській міській раді на Вінниччині вже наприкінці січня уклали 6 договорів по 199 тис грн. на підготовку до Нового року. Тобто уникнення є першою підставою, яку пропонує подалити законопроект.
Друга підстава – дискримінаційні вимоги в документації, які допомагають «протягнути» постачальника. Так було з управлінням освіти Оболонської РДА, коли діти навчальних закладів району залишилися голодними. Досі це питання не вирішене, договір не укладений. Вимоги там прописували під конкретного постачальника.
Наша основна місія – слідкувати за правильним проведенням закупівель.
Ще одна складова, яку вирішує законопроект, це можливість зберегти найдешевшу пропозицію, можливість виправити помилки учаснику, який подавав пропозицію. Коли під час кваліфікації замовник виявляє якісь порушення, то є можливість учаснику протягом 1 робочого дня їх виправити.
Третій пункт – пропонується підняти плату за оскарження. Зараз ця плата складає 5 тис грн. для товарів та послуг і 15 тис для робіт. Законопроектом пропонується зробити цю плату у розмірі 1,5% від очікуваної вартості. Верхній поріг закріплений у сумі понад 600 тис грн. На нашу думку, це несе багато корупційних ризиків. Адже, умовно кажучи, недоброчесні замовники будуть знову писати дискримінаційні вимоги і, щоб захистити свої інтереси, учасник буде платити значну суму коштів. Тому ми закликаємо нардепів дослухатися і зрозуміти чи доцільно це робити.
Повну версію розмови дивіться у доданому відео файлі.