Роми майже не представлені у владі, але думають виходити у велику політику, — Зименко

Наталя Соколенко: Чому виникла ідея провести ромський молодіжний форум  і як її сприйняли?

Сергій Пономарьов: Ми говоримо про перший форум ромської молоді. Це форум не для ромської молоді, а форум ромської молоді. Для нас це важливо. Цей аспект підкреслює, що форум належить ромській молоді. Технічно, це вже другий форум ромської молоді. Минулого року ми вже проводили форум ромської молоді. Він був інший за форматом. Він був пробою пера, він був камерний. Цього року ми зробили його напіввідкритим. В нас є близько 67 ромських активістів, яких ми запросили.

Лариса Денисенко: Які теми пропонувалися учасниками? Які теми є важливими?

Роман Зименко:  Цей форум буде об’єднаний навколо трьох основних тем: знання, креативність та відповідальність. Ми пов’язали ці теми, адже вони мають сенс для ромськоъ громади. Ці теми слугуватимуть для них платформою для розвитку власної громади. Основні спікери – законодавці думок, це люди з громадського сектору, люди, які досягли певних висот у громадській та законотворчій діяльності. Це представники креативного класу.  Вони вчитимуть, як бути лідерами, як досягати своїх цілей. Звучатимуть питання, які не мають обговорюватися. Зокрема, посилення ролі жінок у громаді.

Наталя Соколенко: Ви натякаєте, що це складна тема для ромської громади.

Роман Зименко: Я не натякаю, я говорю про це. Це важлива тема. На неї є запит. Жінки та дівчата, які живуть в українському суспільстві бачать, що деякі цінності у родині відрізняються. Якщо вони хочуть мати гарну роботу, то чому б ні. Я думаю, що проведення цього форуму у новому форматі, з багатьма учасниками, є доцільним. Аудиторія побачить зріз усієї України. Вони обговорять суспільні питання.

Лариса Денисенко: А чи багато на форумі буде людей, які раніше не були знайомі?

Роман Зименко: Я думаю, що є основна частина, яка не змінюється. Це авангард ромського руху, але буде багато нових. Основна мета форуму – залучити нових людей. Будь-який рух має отримувати нові ідеї, нові ідеали і стратегії.

Сергій Пономарьов: Дійсно, наша задумка була у тому, щоб залучити більше нових людей. Цього року пропорція 40% на 60%. Тобто лише 40% – це ті люди, із якими ми знайомі. 60% – це нові обличчя. Це багато цікавих історій. Будуть люди, яких ми відкрили для себе. Це ті, хто задіяні у Закарпатській і Одеській області. Вони допомагають вчителям і вихователям у дитячих садках працювати із ромською молоддю.

Також є люди, які вкладають свою енергію у розвиток ромської культури. Форум буде цікавий не тільки для нас, як організаторів, але й для учасників. Тут багато перспектив: і обмін контактами, і обмін ідеями, і початки спільної роботи щодо певних ініціатив.

Наталя Соколенко: Чи ви запрошували представників ромських громад, які живуть компактно і окремо?

Сергій Пономарьов: Форум буде у Києві. Він стартує 31 березня. На сьогодні функціонує сторінка форуму у Facebook. Там анонсуємо спікерів.

Ми запрошували. Ми намагалися задіяти якомога більше каналів розповсюдження інформації серед цільової групи. Якщо дивитися на ромські громади по Україні, то громад, які живуть компактно багато, втім, вони живуть переважно у Закарпатській та Одеській області.

В інших областях дисперсне розселення. Ми матимемо групу активістів з цих регіонів. Це будуть люди, що проживають і працюють у цих компактних поселеннях. Нещодавно, одна з учасниць запостила фотку, як вони гуртом купують квитки на поїзд.

Роман Зименко: Ромська громада дуже розрізнена. Є різні соціальні групи. Коли ми приходимо до цього питання, то слід розуміти який рівень дискусії буде на такому форумі. Я передбачаю, що рівень дискусії буде доволі інтелектуальний і серйозний. Світогляд може бути різний. Були залучені усі інструменти, щоб запросити до участі усі соціальні верстви.

Лариса Денисенко: Одне з завдань суспільства – боротьба зі стереотипами. Як можна говорити з державниками, які дозволяють собі ксенофобські висловлювання, як говорити із представниками суспільства?

Роман Зименко: У цього питання є дві сфери. Внутрішня і зовнішня. Я думаю, що вони однаково складні. По-перше, слід працювати над собою. Є позитивні стереотипи, а є негативні. Чому про грузинів позитивний стереотип?

 

 

Лариса Денисенко: Не завжди.

Роман Зименко: Серед моїх знайомих є позитивний стереотип. Всередині ромського суспільства треба формувати гарний стереотип про себе.

Лариса Денисенко: Чи достатньо серед ромів відповідальних голосів, яких чутимуть зовні? Наприклад, серед кримських татар їх є багато.

Роман Зименко: Складно порівнювати кримськотатарський рух із ромським. Є багато відмінностей. Я не думаю, що кримськотатарських рух п’ять років тому був таким активних, як зараз. Сьогодні дослухатися до кримськотатарської спільноти в інтересах України у зовнішньополітичній грі.

Наталя Соколенко:  Ще у 90-х роках кримські татари увійшли до партії «Рух» і вони стали політичним суб’єктом. Романе, у молодіжному середовищі ромської громади є дискусія про те, що слід об’єднувати із політичними партіями, щоб мати сильніші голоси тощо.

Роман Зименко: Я підтримую цю ідею. Роми не представлені у жодній гілці влади в Україні. Є депутати і Ужгородській міській раді. Це не дуже репрезентативно. Ромів багато. Питання про політичні дії та об’єднання  має місце. Я можу навести приклад. Є стратегія інтеграції ромів в українське суспільство до 2020 року. Вона була розроблена ще до усіх подій (Євромайдану, анексії, реформ тощо).

Є такий стереотип, що говорити про етнічне походження при прийняті тих чи інших економічних чи політичних рішень – це расизм. Це не так.

Відбувся процес децентралізації і, відповідно, пов’язані із цим політичні рішення на місцях. Раніше передбачалося певне фінансування на потреби ромської меншини, то зараз ці питання сходять нанівець.

Коли розроблявся проект децентралізації, то колізія з інтересами ромів жодним чином не була прийнята до уваги. Це питання нагальне. Нам потрібно над цим працювати.

Сергій Пономарьов: Чи є на сьогодні вплив на прийняття рішень з боку ромської громади? Представники є тільки на місцях. В контексті децентралізації це добре. Я не можу сказати, що ромів немає на вищих щаблях влади. Важливо, що це не ті роми, які декларують свою ідентичність. З цим є проблеми.

Є моменти, коли це питання стає предметом торгу і маніпуляції. Власне це одне з тих питань, на яке спрямований наш форум. Перш за все, для нас важливо сформувати громадського лідера, який би не приховував своєї ідентичності який би казав: я ром. Іноді це стикається із спротивом з боку ромської громади та суспільства. Ми маємо пам’ятати, що етнічність – це фактор, який супроводжує інші соціальні та економічні феномени.