Росія продовжує гібридну війну засобами, до яких ми ще не готові, — експерт

Росія зараз зробила паузу у військових діях на Донбасі та у Сирії і перейшла до вирішення економічних питань, — Олексій Їжак

Ведучi

Андрій Гарасим,

Наталя Соколенко

Гостi

Олексій Їжак

Росія продовжує гібридну війну засобами, до яких ми ще не готові, — експерт
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur1_2016-03-02_yizhak_oleksiy.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur1_2016-03-02_yizhak_oleksiy.mp3
Росія продовжує гібридну війну засобами, до яких ми ще не готові, — експерт
0:00
/
0:00

Експерт «Національного інституту стратегічних досліджень» Олексій Їжак висловлює власні припущення щодо загрози захоплення України Росією через банківську систему, у зв’язку зі значною експансією російського капіталу в цю сферу і у сферу медіа.

Наталя Соколенко: В чому полягає небезпека, що російський банк “Внєшекономбанк” очолив випускник академії ФСБ?

Олексій Їжак: Небезпека не у тому, що ця людина з ФСБ. Останнім часом він займався українською проблематикою, зокрема “Сбербанку”, а це і борги українські, і те, що пов’язано із санкціями. І от ця людина приходить керувати “Внєшекономбанком”. Банк дуже проблемний, це взагалі не банк, а російська фінансова корпорація, яка займається кредитуванням великих проектів, зокрема Сочинської олімпіади. Корпорація купувала у свій час “Індустріальний союз Донбаса”, займається керуванням пенсійними фондами. І вони за свою політичну діяльність набрали величезних боргів — на 2% ВВП Росії. Тобто це фінансова установа, за якою стоїть така гібридна політична присутність. Ось у цьому небезпека, а не втому, що людина з ФСБ.

Наталя Соколенко: Розкажіть у якій залежності від цього банку перебуває наш “Промінвестбанк” і відповідно українські підприємства?

Олексій Їжак: “Промінвестбанк” був куплений “Внєшекономбанком” у 2009 році при чому у проблемному стані, з такими боргами, які мали великі юридичні особи. І був банк куплений не просто так, а щоб ці борги у жорсткій формі вимагати назад. І от ми бачимо це зараз не лише з боку “Промінвестбанку”, а і з боку “Сбербанку”. Спочатку ми з боку “Сбербанку” бачили навалу на КП “Південне” і “Укравтодор”.  Потім була проблема з “Промінвестбанком” у “Черкаського азоту”.

Наталя Соколенко: Тобто вимагали терміново повернути надані кредити?

Олексій Їжак: Не терміново. Схема трохи делікатніша. Беручи кредити, українські установи не знали, що через рік або два Крим буде анексовано Росією, а на Донбасі буде війна. А той, хто давав кредити, міг це знати. В цьому і полягає гібридна загроза. Багато наших підприємств взяли такий “отруйний кредит” і не можуть повернути. В них вимагають повернення кредиту через власність. Поки що уряд відстояв лише КП “Південне” і “Укравтодор”. Був накладений мораторій і “Сбербанк” був змушений піти на реструктуризацію. Але меншим підприємствам, таким як ФК “Чорноморець”, “АВК”, “АвтоКраз”, “Северодонецький Азот” і “Черкаський Азот” – буде гірше. Це є певна тенденція, за якою можна побачити продовження гібридної війни.

Можна сказати, що Росія зараз зробила паузу у військових діях на Донбасі та у Сирії і перейшла до вирішення економічних питань. З іншого боку Росія продовжує гібридну війну проти України засобами, до яких ми, можливо, ще не готові.

Наталя Соколенко: Що можна було б вдіяти на законодавчому рівні з огляду на те, що Росія офіційно визнана державою-агресором?

Олексій Їжак: Уряд зміг відстояти КП “Південний” і “Укравтодор” від такої навали. Ми бачимо, що ті компанії, що належать групі “Приват”, страхуються за допомогою позовів у міжнародних арбітражах, тобто вони створюють переговорну позицію, коли там внаслідок втрат інвестицій на Донбасі і в Криму, є розгляд певної справи. На них “наїхати” у такому разі дуже складно. Тобто треба шукати підтримку уряду, створювати контрвимоги судові і координувати свої дії. Ставка робиться на те, що українські бізнес-групи розділені і не зможуть об’єднатися, щоб ефективно протидіяти гібридній загрозі.

Андрій Гарасим: Якої стратегії має притримуватись держава щодо російських банків? Гонтарева нещодавно заявила, що у держави зараз немає 50 мільярдів гривень, щоб відшкодувати громадянам зобов’язання цих банків.

Олексій Їжак: Треба виходити не з національної приналежності, а з іншого боку. Українські суди приймають рішення на користь “Промінвестбанку” і “Сбербанку” у більшості випадків. У таких випадках, як різка зміна обставин, як бойові дії на Донбасі, де багато цих підприємств мають бізнес і втрати інвестицій у Криму, інвестор мав би піти на реструктуризацію боргу. Але український суд приймає рішення на користь жорсткої вимоги виплати боргу. Ці випадки мають розглядатися. І ті банки, які так вчиняють з українськими підприємствами, мають отримати жорсткі заходи з боку держави. Але говорити, що всі російські банки мають піти — це йти на падіння інвестиційної привабливості.

Андрій Гарасим: А чи могла б поліпшити ситуацію можливість підприємств перекредитуватися в інших банках?

Олексій Їжак: Всі українські банки мають збільшити свій статутний капітал. Для наших банків – це проблема. А для російських – ні. Російські банки просто отримують кредити від своєї материнської установи. Цей кредит конвертується в статутний фонд. Це складна ситуація. Але нам треба захищати окремі підприємства і розглядати кожен окремий випадок.