Розум дуже поширений в нашій галактиці, — Клим Чурюмов

Розмова у студії «Громадської хвилі» присвячена в тому числі лекції, яку Клим Чурюмов мав прочитати в рамках проекту Public Science. Разом з ним біля мікрофона організатор лекції Андрій Рибаков.

Василь Шандро: Комета Чурюмова-Герасименко — це надзвичайно велика подія у світовій науці. В листопаді минулого (2014) року, вперше в історії людства, космічний апарат сів на поверхню комети, яку ви відкрили у 1969 році. Це була так звана місія «Розетта». Якою була основна мета цієї місії і що вдалося з’ясувати?

Клим Чурюмов: Багато чого вдалося з’ясувати. По-перше, комети, кометна речовина і кометні ядра — це нібито як капсули часу. Вона несе дуже цінну інформацію про дуже далекі часи — 4,5 млрд років тому, коли не було ні планет, ні сонця. Була речовина, з’явилися згущення у вигляді комет і астероїдів. Кометні ядра складаються головним чином з пилу і криги, водяної криги. Астероїди більш мінералізовані. В них води менше, але теж приблизно п’ять-десять відсотків в кожному астероїді, а в кометах 80 відсотків води. Це дуже важливо. По-перше, це первинна речовина.

Знаючи властивості цієї речовини, ми будемо знати як народжувалася наша Земля, якою вона була молодою, як еволюціонувала. Цього ми не знаємо, тому що немає первинних умов. А первинні умови — це оця реліктова речовина, яка знаходиться у надрах комети. От у нашій кометі теж первинна речовина.

В листопаді буде рік, коли вперше в історії людської цивілізації була здійснена посадка наукового модуля, зонда “Філа” на поверхню ядра комети. І виявилося, що це наша комета.

Такий проект планувався вже давним-давно, років двадцять. Спочатку була ідея послати космічний апарат на ядро комети, посадити, набрати речовину і повернутися на Землю. Цей експеримент робився Європейським космічним агентством разом з американською NASA. Але, коли дійшло діло до фінансування, американський Конгрес відмовив NASA і тому європейці вирішили організувати свою місію. 

Та, спільна з американцями місія називалася CRAF, а ця «Rosetta» — це абревіатура з латинськими літерами research, sample. Вона дуже вдало співпадає з Розетським каменем, завдяки якому була відкрита дуже велика таємниця — розшифрували єгипетські ієрогліфи. Тому що на камені був один текст трьома різними мовами — ієрогліфи, староєгипетська і старогрецька.

Василь Шандро: Місія «Розетта» — це один із найдорожчих проектів?

Клим Чурюмов: Це дуже дорогий проект, який коштує більше 1,5 млрд євро, а зараз іще більше. Проект триває уже рік. Що вдалося отримати? Отримати вдалося дуже багато.

По-перше, вперше у світі була здійснена оця посадка. Це була м’яка посадка, що є дуже важливим. Адже існує так звана астероїдно-кометна загроза, що будь-яке тіло (астероїд чи комета) може влучити в Землю і це буде велика катастрофа, може навіть глобальна, якщо це тіло буде три-чотири кілометри в діаметрі. Тому м’яка посадка показала, що можна на будь-який небезпечний астероїд послати боєголовки і на ракетах посадити, потім підірвати далеко від Землі. Тобто підірвати на шматки, і коли вони. ці дрібні камінці влетять в атмосферу, то вони згорять як метеори, і ніякої шкоди не завдадуть.

По-друге, орбітальний модуль літає навколо 4-кілометрового ядра комети вже майже рік. Він сфотографував його зі всіх боків. Зараз він фотографує південну частину, бо вона була в тіні, а зараз там «літо». На цій південній півкулі, можна так вважати. Хоча це не куля, а це таке тіло неправильної форми, з двох частин складається і з’єднується шийкою. Там є голова тіло і шийка. І ось там теж є сезони, тому що обертається довкола осі, вісь нахилена нахилена до площини орбіти. І тому там теж є сезони.

Василь Шандро: А які розміри комети?

Клим Чурюмов: Розміри три на чотири кілометри. І ось я хочу закінчити. На південній півкулі майже п’ять років була ніч, а зараз тільки десять місяців, коли вона буде в перигеї, буде день, вона буде освітлюватися.

На сьогодні вже сфотографовано 100% поверхні, рельєфу комети. І вперше у світі побудований перший кометний глобус. В історії науки таке вперше відбувається, 100 відсотків рельєфа. І ми можемо цю 3D-модель знайти в інтернеті. І я читав лекцію, є деякі любителі, які на комп’ютері побудували ядра комети, і зробили 3D-глобуси.

Іще дуже важливі результати. Ми знаємо, що в кометах дуже багато води, 80 відсотків. І деякі комети мають ізотопний склад точно такий, як  в земних океанах.  Тобто була гіпотеза, що Земля насичена водою з кометних ядер. Але ось коли почали вимірювати відношення води у кометі Чурюмова-Герасименко, воно виявилося утричі більшим. Але це нічого не значить. Тому що коли комети знаходилися у величезній хмарі, Хмарі Оорта, 100 000 астрономічних одиниць, і там вони мали спочатку однаковий ізотопний склад. Але за чотири мільярди років дія космічних променів.

Потім чотири мільярдів років тому наше Сонце було не таким як зараз жовтим, спокійним карликом. А дуже змінним, активним, яке випромінювало дуже багато електронів, протонів. Тобто відбувався радіаційний синтез, що змінило оце відношення.

Тобто я вважаю, що вода в океанах земних… По-перше треба було охолодити Землю. Вона була гаряча і ніякої води і органіки тут не могло бути. Тобто кометні ядра, астероїди падали — вони приносили лід, остудили Землю. А потім, коли вона стала холодна, вони заповнили ці впадини і таким чином з’явилися океани.

А потім… В кометах знайдена дуже складна органіка. Наприклад така, як гліцин. Це амінокислота, без неї не може існувати будь-яка жива істота, бо мозок не може працювати. Тобто складна органіка в кометах вже апріорі була, а коли Земля охолодилася, потім з’явився кисень, комфортні умови, ця органіка почала розвиватися. І з таких амінокислот з’явилися білки. А це вже основа життя. Амінокислоти і білки об’єдналися і отже три мільярди років тому приблизно з’явились перші джгутикові організми і з цього почалося життя.

Василь Шандро: Пане Клим, що це означає для космології в принципі і до питання про походження життя? Чи можна стверджувати, що воно зародилося десь, і разом з цими кометами, з ядрами потрапило на Землю?

Клим Чурюмов: Ні, ну головне, щоби життя з’явилося, перша клітина, яка почала ділитися, життя почало еволюціонувати, внаслідок мутацій, радіаційного випромінення, змін тепла і різних умов фізичних. Це приводило до ускладнення оцих органічних молекул, живих організмів, вони ставали більш складнішими і складнішими, і з’явилися люди нарешті. А ось розум звідки з’явився, це ще важко сказати.

Тетяна Трощинська: Це ще загадка?

Клим Чурюмов: Це уже ані комети, й ніщо не може дати нам. Це уже розвиток живої матерії, рано чи пізно він має привести до розвитку розуму.

А зараз уже відкрито дуже багато планет біля інших зірок. Більше 4000 планет, і серед них уже десяток земного типу. За розміром, і на яких є тверда поверхня, атмосфера, кисень, вода, оці комфортні умови. І вони знаходяться поблизу своєї зірки, в зоні обітанія. І там обов’язково повинне бути життя. Так як таких зірок, як Сонце – мільярди, десятки мільярдів – то і планет мільярди, можна сказати тільки в нашій галактиці, Чумацькому Шляху. 

І розум, я вважаю розвинений, дуже широко в нашому Чумацькому Шляху. Але от зв’язок дуже важкий. Тому що тільки за допомогою радіохвиль можна (зв’язатися), які довго ідуть. І це залежить від ступеню розвитку цивілізації. Наша цивілізація іще не дуже розвинена, але уже досить високий рівень. Але є цивілізації, які користуються енергією не тільки свого світила, але і можливо багатьох зірок. Вищий ступінь цивілізації, коли вони використовують енергію не лише своєї зірки, але і інших зірок.

Василь Шандро: Ми, хто слідкує за науковим життям, принаймні, популярним, знаємо такі імена, як Лоуренс Краусс чи Мітіо Каку, чи Міл де Грасс Тайсон. Це відомі дуже люди, які займаються космічною наукою. Наскільки в Україні можливе щось подібне? Там ці учені збирають зали на 2-3 тисячі людей. Чи є в нас ця публіка? Чи пан Чурюмов повинен їздити чи в Берлін, чи в Цюріх і там читати лекції? На кого ви розраховуєте?

Андрій Рибаков: Відповідь однозначна – «так». Я Вам скажу з досвіду Public Science – з перших наших лекцій були повні зали і траплялися випадки, коли люди просто не поміщалися на виступі того чи іншого лектора. Можна говорити про те, що наука стає модною, стає популярною. Якщо говорити про вік наших слухачів, то він дуже широкий – від школярів до людей у поважному віці, які просто приходять послухати щось нове, щось цікаве. Це треба розвивати, по-перше, оскільки в цьому є потреба, по-друге, українці мають знати про тих науковців, які роблять науку у нас в Україні.

Василь Шандро: … і в світі. Пане Климе, до речі, Вас офіційно привітав хтось в Україні з цією подією?

Клим Чурюмов: Не дуже багато. Звичайно, ректор (Київського національного університету ім. Тараса Шевченка – ред.) привітав, потім міністр освіти Квіт. Нещодавно я отримав почесну грамоту від Кличка, був на прийомі у нього. А також товариство «Знання» подало мене на орден «За заслуги» І ступеню. Я маю ордени ІІІ та ІІ ступенів, а тут видатна, всесвітня подія, усі люди дивляться у небо і шукають, у я кому зараз сузір’ї комета – у сузір’ї Рака.

Тетяна Трощинська: А є у них шанс щось там побачити?

Клим Чурюмов: Звичайно! Зараз дуже легко. Наша обсерваторія в Лісниках розташована, там є телескоп із дзеркалом 70 сантиметрів, він дуже легко фотографує. Зараз всесвітня служба йде, отримали дуже багато знімків, комета дуже гарно виглядає. У неї хвостик тягнеться на 100 тисяч кілометрів. Це дуже важливо, оскільки «Розетта» знаходиться всередині цього хвоста, вона фотографує з відстані 200-300 кілометрів, внутрішню атмосферу фіксує. А це вона не «бачить», що хвіст так тягнеться. І він теж змінюється. Разом матеріали наземного і космічного спостереження увійдуть в архів комети Чурюмова-Герасименко, а потім вже будемо вивчати.

Василь Шандро: А яка відстань до комети?

Клим Чурюмов: Ось нещодавно, 13 серпня була, можна сказати, особлива точка орбіти комети – вона проходила найближчу точку від Сонця, це називається перігелій орбіти. Зараз відстань від Солнця 190 мільйонів кілометрів, від Землі трохи більше – 200 мільйонів кілометрів.

Була проблема, коли «Філи» сів, він вимкнувся. Енергії там було на дві доби, а ще не «прокачано» було багато пакетів наукових, більше 8 тисяч наукових пакетів. 7 місяців не було нічого чути від «Філи», а потім він прокинувся, 13 червня, тому що якраз у світлі Сонця фотони почали підзаряджатися, акумулятори почали живитися, інформація перекачана, і зараз на 100%, мені здається, програма виконана. Але треба сказати, що думали завершити програму до 31 грудня цього року, але виявилося, що достатньо там палива і можна продовжити спостереження до 30 вересня 2016 року.

Василь Шандро: Чи були до Вас якісь претензії російської сторони, бо Ви комету відкрили у радянські часи?

Клим Чурюмов: Є таке. Комуністи подали в суд, що ось, на радянську комету, без жодного запиту… Це, звісно, ідіотизм, ніхто їх питати не буде. Космічні об’єкти належать усім людям. Не можна, наприклад, на Місяці купляти ділянки. Якісь «лохи» купляють, видурюють у них гроші. Космос не продається, він належить усьому людству. І, по-друге, коли була посадка, це був історичний момент, я був у Дармштадті, у центрі керування польотом «Розетти» – там були з усіх країн журналісти, я давав з ранку до вечора інтерв’ю. Підходили до мене російські журналісти, вони сказали, що вони з «НТВ», попросили відповісти на деякі запитання. Я сказав: «Із задоволенням, але не називайте мене радянським ученим». Вони сказали: «Боже упаси, ми ніколи так не зробимо», – але коли транслювали це, багато разів мене обзивали, і я зарікся давати більше інтерв’ю. Хоча зараз у Москві буде фестиваль повнокупольних сферичних фільмів, запрошують виступити, оплачують усе, але я не поїду.

Василь Шандро: Тому що війна?

Клим Чурюмов: По-перше, сімейні обставини. У мене жінка після інсульту, я не можу її надовго залишити. Дуже б хотілося виступити, тому що там з закордону багато представників буде, але думаю не їхати. 

Василь Шандро: Ініціатива Public Science. Кілька речень про те, що це за ініціатива? Чим вона цікава для українців зараз?

Андрій Рибаков: Наша ініціатива називається Public Science, ми займаємося популяризацією української науки і намагаємося зробити досягнення української науки і ближчими до людей, до загалу. На сьогодні ми організовуємо лекції в такому вільному форматі, куди ми запрошуємо українських вчених як видатних, як пан Клим, так і молодих вчених, які мають деякі розробки. Наступна наша лекція буде з паном Климом 8 вересня. Всі наші лекції ми проводимо у просторі «Часопис», що біля метро Льва Толстого. Початок о 19:00.

Василь Шандро: Пане Климе, наскільки для вас є цікавою подібна ініціатива, і наскільки, на вашу думку, цікаво людям, не заангажованим у космічній науці зокрема слухати про те, що зараз відбувається у світовій космічній науці?

Клим Чурюмов: Наука йде вперед, а будь-яка нація розвивається, коли відкриває нові світи. В Україні вже багато чого зроблено і люди повинні знати про ці відкриття, тому що це збагачує не тальки націю, а й кожну особистість окремо.