Фото: Громадське радіо
У студії Громадського радіо — економіст, професор економіки Піттсбурзького університету, заступник голови ради Національного банку України Тимофій Милованов.
Дмитро Тузов: Ми почнемо з повідомлення Національного банку України про те, що грошова база в Україні зросла у квітні на 4,8%.
Андрій Куликов: Або, як простіше кажуть у заголовках, в Україні кількість готівки рекордно зросла.
Дмитро Тузов: Звідки взялися гроші і чи не спричинить це збільшення інфляції?
Тимофій Милованов: Дійсно, збільшення грошової бази є. Це не тільки готівка, це і депозити в банках. Це, можливо, і добре, тому що люди починають повертати гроші в банківську систему, але питання в тому, звідки загалом береться гривня. По-перше, є монетизація ОВДП (облігації внутрішньої державної позики — прим. ред.), які надавалися для ПриватБанку, коли його націоналізували. Коли націоналізували ПриватБанк, там був мінус грошей, треба було це чимось заповнити. Як цю дірку закривають всі країни? Залежить від країни, але є Міністерство фінансів, і воно каже: я вам даю боргові зобов’язання, якщо будуть потрібні гроші, я їх вам заплачу. Ці ОВДП продаються. Мінфін може вам їх продати і сказати, щоб зараз дали грошей, а потім повернути. Облігації не є грошима, але, коли гроші потрібні, облігації продаються. Коштом чого закривається дірка? Коштом грошей сьогодні і податків в майбутньому.
Але це не головне, що зараз відбувається. У нас складна макроекономічна ситуація. Є три фази кризи. Перша, коли економісти розуміють, що є потенційні проблеми, сигнали тільки почалися, але ще ніхто не зрозумів, що відбувається. Під час другої фази починають розуміти, що відбувається. Третя фаза — паніка.
Перший сигнал — ця грошова база. Другий сигнал полягає у тому, що у нас заробітна плата реально зростає. Кількість вакансій зростає, але зростає і безробіття. Це парадокс. Частково це відбувається через трудову міграцію, частково через те, що тих, хто є, не хочуть брати на роботу. Частково це відбувається через тіньову економіку і субсидії.
У нас є економічне зростання. Через що воно відбувається? Споживання зростає. Як це споживання закривається? За допомогою імпорту. Попит є, але ми не можемо його забезпечити своєю економікою.
Третя проблема — бюджетний дефіцит за кварталом складає — 18,5 чи — 18,9 мільярда гривень. Є багато причин: підняли пенсії, зарплати, не той курс заклали в бюджет. Що це означає? Не вистачає грошей в бюджеті. Звідки їх брати? Позичати. МВФ не дає, тому що вони хочуть конкретні речі. А на ринку під які відсотки?
Є 3 — 4 ознаки, що у нас настає економічна криза. Вона буде посилюватися політичною через вибори. За цим потрібно стежити.
Андрій Куликов: Ви сказали, що повертаються депозити. Я думаю, що зараз багато людей, у яких є готівка, могли б, якби це було дозволено, купити трохи землі.
Тимофій Милованов: Я б і сам купив. Нещодавно люди запитали, в що вкладати. В долари? А, може, ми вийдемо без кризи. В депозити? Теж ризиковано. Гривня може дешевшати. В квартиру? Не кожна людина може собі це дозволити. У нас немає ринку капіталу. В Україні треба диверсифікувати: трохи в долари, трохи покласти на депозит тощо.
Дмитро Тузов: Багато людей остерігаються, що в українців відберуть землю, коли ринок землі запрацює легально.
Тимофій Милованов: Багато українців проти ринків, проти ринку землі, проти приватизації. Ми дивилися дослідження. Навіть в 90-х люди більше підтримували ринки. Ці цифри спадають, тому що люди бачили, що сталося з приватизацією в 1990-х, у 2000-х. Більшість людей від цього не виграли.
Можна зробити фонд гарантування для ринку землі, щоб захистити цим фондом найбільш незахищених. Потрібно, щоб держава перевіряла джерело коштів (не російські гроші, чесно зароблені) та визначала, хто є справжнім бенефіціаром купівлі, щоб це не були бандити, які відбирають землю.
Проблема не в ринку, а в рівних правилах гри на ринку. Нам потрібно це вирівняти. Я думаю, що політично неможливо отримати ринок землі, не проголосують депутати за зняття мораторію, тому що не готові до перевірок й однакових правил. Деякі багаті люди, агрохолдинги дуже хочуть контролювати ринок. Можливо вирішити це питання через Конституційний Суд, тому що Конституція гарантує право розпоряджатися своєю власністю. Якщо у вас є пай землі, ви маєте право його продати.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.