У студії Громадського радіо – Тарас Козак, координатор громадянської платформи «Нова Країна».
Анастасія Багаліка: Багато говорили про розширену версію санкцій України проти Росії. Але, ознайомившись з підписаним президентом указом, всі чомусь почали дивуватися. наприклд, тому, що там опинилася платформа Webmoney. Є чому дивуватися?
Тарас Козак: США та інші наші партнери посилюють санкції, Україна не повинна залишатися осторонь. Як мінімум, повинна збільшувати санкції. Список виріс майже вдвічі.
Окрім того, що санкції потрібні для тиску на Росію, їх також нерідко використовують, як інструмент для нечесної, конкурентної боротьби з конкурентами українського бізнесу всередині України.
На початку запровадження, санкції вводили проти страхових компаній, проти фінансових фондових компаній. Проти банківських установ тоді санкцій не вводили. Також найбільші українські мобільні оператори свого часу належали російським. Контрольний пакет Київстару належав російській компанії Білайн. Також Vodafone ще не так давно був російським МТС. Тобто проти важливих засобів комунікації у воєнний час не було впроваджено ніяких санкцій. Тому що, мабуть, певні бізнеси не змогли домовитися.
Євген Павлюковський: Тобто наші санкційні списки регулюються вручну?
Тарас Козак: Фактами я довести цього не можу, але впевнений, що навколо списків точиться підкилимна боротьба. Указ президента про впровадження рішення Ради національної оборони і безпеки оприлюднили 18 чи 19 травня, але переліки самих фізичних та юридичних осіб оприлюднили аж 24 травня. Тому, думаю, що впродовж цих п’яти днів навколо списків велася торгівля.
Наприклад, до санкційного списку внесли московську біржу, яка свого часу викупила дві найбільші українські біржі. Звісно, вони встановили своє програне забезпечення. Коли ввели заборону на те, щоб українські біржі належали російським і могли працювати, цим двом біржам скасували ліцензії. Декілька інвестиційних українських компаній ці біржі викупили. І ось цими санкціями українським юридичним особам, які перебувають у власності інших юридичних осіб, кінцевим бенефіціаром яких є українці, забороняється користуватися тим російським програмним забезпеченням. Тобто ці санкції впроваджуються виключно проти українських юридичних осіб, а Росія жодним чином не страждає.
Повну версію розмови дивіться у доданому відео файлі.