Санкції щодо Росії не триватимуть вічно, — експертка

У світлі прийнятої французьким Сенатом резолюції та заяви міністра закордонних справ Німеччини Штайнмайєра зміну європейських позицій і як мала б повестися у відповідь Україна, пояснює членкиня Міжнародного Центру Перспективних Досліджень Олена Захарова.

Сергій Стуканов: В одній з останніх промов міністр закордонних справ Німеччини сказав, що вважає неправильним не знімати санкції з Росії до повного виконання Мінських угод.

Навпаки, на його думку, їх слід знімати по мірі виконання домовленостей, адже це заохотить Москву дотримуватись зобов’язань. Він не розуміє, що це швидше знеохотить Росію розв’язувати кризу, чи це свідома гра?

Олена Захарова: Я прекрасно розумію, чого хоче Штайнмайєр і країни Старого Світу. Тут ми повинні зрозуміти, що санкції не будуть тривати вічно. Це були добровільно взяті зобов’язання європейських країн, і вони також несуть збитки. Ми маємо це зрозуміло і діяти відповідно.

На жаль, Європа поки що не усвідомлює, що цей конфлікт з Росією не можна звести на регіональний рівень чи внутрішньоукраїнський. Росію не влаштовує поділ сил на цій арені. Якщо зняти санкції, для Росії це буде сигнал, що силою можна добитися всього.

А Європу влаштовує геополітичний поділ сил, і вона не готова дискутувати про перебудову архітектури європейської безпеки, яка не відповідає тим викликам.

Ольга Веснянка: У заяві Штайнмайєр каже, що санкції «не повинні мати на меті поставити іншого партнера на коліна економічно». Як розцінювати такі слова?

Олена Захарова: Кожна заява добра, коли зроблена вчасно. Про це треба було думати років п’ять тому. Німеччині необхідно було тоді думати, як залучати Росію.

Сергій Стуканов: Канцлер Німеччини зазначила, що у майбутньому ЄС та Росія мають утворити спільний економічний простір.

Олена Захарова: Так, експерти давно озвучували ідею зони вільної торгівлі від Владивостока до Лісабона, але це можливо після хоча б якоїсь зміни режиму в Росії і засудження злочинів, які відбулися.

Ольга Веснянка: Чи ми не надаємо надто великого значення словам одного європейського політика? Чи це вже певний тренд щодо України?

Олена Захарова: Ми можемо побачити певні знаки, які складаються у картинку: рішення французького Сенату, заява Штайнмайєра, заяви Меркель.

Ми можемо між рядками читати тренд, який вимальовується: Європа шукає шляхи зняття санкцій.

Позиція США більш жорстка. Ми розуміємо, що влітку санкції не будуть зняті, але наступний перегляд буде за півроку, і тоді Україні буде ще важче довести, що їх потрібно продовжувати.

Ми бачимо, що зараз Західні країни наполягають на терміновому виконанні Мінських домовленостей і пов’язують із цим зняття санкцій. Але якщо ми почитаємо Мінські домовленості — там Україна не визнана стороною конфлікту, і це одна з дипломатичних поразок України.

Ольга Веснянка: Що може зробити Україна дипломатичними важелями?

Олена Захарова: Треба працювати на випередження таких заяв, потрібно робити візити депутатів Групи дружби «Україна-Франція». Але головним має стати внутрішня політика — проведення реформ, боротьба з корупцією. Ми знаємо, що були спроби західних колег прив’язати санкції до реформ.

Ольга Веснянка: Міжнародний Центр Перспективних Досліджень також працює над реформами. У чому нині полягає ваша робота?

Олена Захарова: Ми робили аудит реформ у різних галузях і досліджували, яким чином реформа в одній галузі може впливати на іншу.

На жаль, процес дійшов свого піку, і стара система починає регенерувати. Все, що можна було зробити з тими, хто прийшов до влади після революції, було зроблено, і наступний поштовх до реформ стане можливим тільки після наступних виборів до парламенту, які влада всіма шляхами унеможливлює.

Сергій Стуканов: На днях Україна чекала ухвалення безвізового режиму з Європою, проте це питання навіть не винесли на голосування. Україна нібито виконала усі вимоги. Чи є якісь причини з українського боку, чому це рішення не ухвалили?

Олена Захарова: Відкладення цього рішення можна також розглядати як захід для задоволення Росії: якщо ми не можемо зняти санкції, то можемо задовольнити такі забаганки.

Ми як експерти дуже довго сумнівалися, чи буде наданий такий режим: країна у стані війни, частина території окупована. З точки зору безпеки давати безвізовий режим такий країні трохи лячно. Невідомо, яка зброя переміщається через кордон, які наркотики, торгівля людьми — все це становить певні загрози.

Ольга Веснянка: Якби ви пропонували, яку реакцію на слова очільника МЗС Німеччини випустити, який би заголовок мав там бути?

Олена Захарова: Заголовок мав би бути доволі жорстким, і головна думка мала б бути така, що зняття санкцій для Росії буде сигналом, що силою можна взяти все.

 

Сигнали, які подають європейці, трактує Юрій Тиміров, декан історичного факультету ДонНУ і фахівець з міжнародних відносин

Сергій Стуканов: Європейські політики дедалі частіше говорять про поступове пом’якшення санкцій проти Росії у процесі виконання Мінських угод. З точки зору Штайнмайєра, така дружня позиція може заохотити Росію виконати угоди. Як такі сигнали вплинуть на поведінку Росії?

Юрій Тиміров: По-перше, кожен бачить ті сигнали, які хоче бачити. Коли Штайнмайєр робив таку неоднозначну заяву щодо можливості послаблення позицій, дещо інше казала Ангела Меркель.

Нам дуже уважно треба ставитися до того, що пишуть і кажуть, тому що у наших ЗМІ часто дають неправильні інтерпретації щодо того, що було сказано і які рішення приймалися.

Крім того, нам потрібно давати чітку оцінку, чи йдеться про якісь серйозні зміни позиції, чи йдеться про те, що західні політики говорять те, що хочуть почути їхні виборці. Популізм — хвороба не тільки нашого політикуму, але й європейського також.

У нас говорять про те, що Сенат Франції прийняв резолюцію, хоча вона має рекомендаційний, а не обов’язковий характер, а те, що набагато жорсткіші заяви зробили американські політики — це пройшло мало поміченим.

Ольга Веснянка: Як на це має реагувати офіційний Київ чи учасники Мінської контактної групи?

Юрій Тиміров: Учасникам Мінської групи взагалі на це не треба реагувати, а Київ повинен реагувати не на рішення і висловлювання, а проводити політику, щоб їх не було. Якщо вже вони сталися, то реагувати потрібно залежно від змісту документу.

Навіть якщо почитати цю французьку резолюцію, там на початку ідуть традиційні посилання, що вони не визнають анексію Криму, підтримують резолюції ООН і так далі.

Сергій Стуканов: То ви не вбачаєте зміни позицій стосовно України?

Юрій Тиміров: Справа в тому, що всі ці процеси експертами були давно спрогнозовані, бо російський інформаційний інструментарій дуже добре працює.

Я б зараз більше привертав увагу наших політиків до того, наскільки ефективними і продуманими є дії нашої влади по роботі з європейськими громадянами. Чи є у нас стратегія для того, щоб запобігти і протистояти?