Секрети столичної вулиці Костьольної: хто будував і хто там жив
Як письменниця Олена Мокроусова розгледіла лінію долі на долоні Києва – розкриваємо секрети міської хіромантії
Олена Мокроусова: Книжка «Лінія долі на долоні Києва» вийшла друком у видавництві «Либідь». Вона стала 15-тою у серії «Твій Київ», цю підбірку створюють києвознавці.
Моя книга присвячена Тетяні Скибідській, відомій мистецтвознавці, історикині архітектури. Вивчати вулицю Костьольну ми починали разом, це було 20 років тому. Довжина вулиці всього 307 м, але, не зважаючи на це, вона – музей архітектурних стилів Києва XIX-XXст. Вона входить до системи так званих віялових вулиць, які розходяться від Майдану незалежності до Михайлівської площі. Завершили її впорядкування в 1838 році. Назва вулиці пов’язана з будівництвом костелу в Києві. Головна особливість вулиці у тому, що довгий час на ній не було приватних забудов. Костьольна була тилом садиб з Хрещатика, по ній розташовувалися альтанки, господарські споруди.
Анастасія Багаліка: Внизу Костьольна виглядає вулицею, а вгорі, як бульвар.
Олена Мокроусова: Цей бульвар з’явився відразу тоді, коли виникла і сама вулиця. Ще до остаточного прокладання вулиці перед костелом розташовувалася невеличка площа, на деяких планах вона так і називалася Костельна площа. Оформили її бульваром на початку ХХ ст..
Інтер’єри збереглися у будинках переважно вже ХХст.. На цій вулиці також жив купець Кіндрат Ховалкін. Він був будівельним підрядником на будівництві Володимирського собору, увійшов в історію і як архітектор собору.
Костьольна – перша вулиця, яку внесли до реєстру пам’яток, як вулицю-пам’ятку містобудування.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.