Громадське радіо
13 лютого доповідь Дена Коутса, директора Національної розвідки США, була представлена профільному комітету Сенату. Зокрема в ній висловлюється думка розвідувальних служб про ймовірність здійснення РФ кібератак проти України.
Андрій Куликов: Керівник американської розвідки Ден Коутс у доповіді про глобальні загрози для світу в 2018 році приділив увагу Україні. Він сказав, що становище в Україні буде розхитуватись, зокрема опозицією, а конфлікт на сході не буде розв’язано, обидві сторони навряд чи перейдуть у наступ. Із одного боку, недостатньо сил, з іншого боку, лунали коментарі, що нинішнє становище влаштовує усі сторони конфлікту.
Василь Яблонський: Україна згадується не в контексті глобальних, а в контексті регіональних загроз. У глобальних хіба що в плані кіберзагроз із боку Росії.
Доповідь написана, на перший погляд, у песимістичному ключі, де немає райдужних перспектив: вони не змальовуються, є досить обережні. Можливо, більш песимістичні, ніж хтось міг очікувати.
Дійсно, стосовно України говориться про те, що внутрішня нестабільність, яка існує в країні, використовуватиметься насамперед Путіним для зміни курсу України, для зміни влади в Україні, таким чином – намагання повернення України в сфери інтересів РФ. Також стверджується, що Україна всіляко буде протистояти цим спробам повернення України в сферу впливу Росії.
Андрій Куликов: Заголовок, який вперше привернув мою увагу до цієї доповіді: «Незадоволення українців владою може призвести до дочасних виборів». У цьому плані наскільки безпомильним є досвід прогнозів національної розвідки США?
Василь Яблонський: Це не категоричні судження. Всі позиції допускають той чи інший розвиток подій. Наскільки я пам’ятаю, з моменту обрання цього президента й цієї влади постійно говорять: восени або навесні обов’язково відбудуться вибори. І фактично вже закінчується каденція і в президента, і в парламенту.
Очевидно, гіпотетична можливість цього є, як стверджується в звіті, але не наполягають на тому, що це обов’язково станеться. Більше того, в доповіді сказано про майже оптимістичне невеличке зростання економіки України і про думку, яка формується в населення, про те, що корупція збільшується – а не твердження, що корупція збільшується. Очевидно, якраз корупція стане однією з «фішок» наступної виборчої кампанії і зовнішніх впливів на Україну – як із боку Росії, так і з боку західних союзників.
Василь Шандро: Чи можна в цьому контексті говорити, що цей документ, оприлюднений національною розвідкою США, визначатиме порядок денний для світової спільноти, в тому числі для американського уряду, в стосунках із РФ і загалом у ставленні до регіону?
Василь Яблонський: Ми повинні розуміти, що в будь-якому разі, як казав один живий класик, нам все рівно всю правду не скажуть. Як на мене, ця доповідь – це те, що слід було б опублікувати і знати всім. Я думаю, певні акценти та моменти є закритими, бо це є розвідка.
Тим не менше, можемо констатувати: якщо говорити про глобальні тенденції, продовжується залишатись загроза усталеному світовому порядку. Росія і меншою мірою Китай розглядаються американською розвідкою як загрози світовому порядку, всім домовленостям та іншим речам. Із цих тверджень виходять рекомендації стосовно сприйняття тих чи інших проблем, які піднімаються.
Там визначаються і головні тенденції, головні загрози: кібербезпека, діяльність спецслужб проти РФ, ядерна зброя, нові технології та їхнє використання. Там присутня дуже цікава думка, що нові технології будуть розвиватись швидше, ніж можливий контроль за ними.
Василь Шандро: Що нам слід очікувати з боку інших сусідів: Білорусь, Польща?
Василь Яблонський: З одного боку, Лукашенко намагається максимально убезпечити себе від впливів Росії – і це зрозуміло. Мінський формат – це шанс для нього допомагати Росії, яка не хоче мати цей майданчик десь у Європі чи в США, з іншого боку, це для Білорусі місточок до Франції, Німеччини.
Білоруси заявили про свою готовність надсилання миротворців на Донбас. Але тут треба десять разів подумати, наскільки ми могли б погоджуватись на цю ситуацію, оскільки в Білорусі закони про союзну державу з Росією ніхто не відміняв.
Щодо Польщі, очевидно, нам треба пережити цю владу, яка зараз є в країні. Зрозуміло, що це спосіб мобілізації своїх виборців. Остання чергова заява про Хмельницького – це «переведення стрілок» на те, що українці – більші антисеміти, ніж поляки, а поляки є захисниками євреїв.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.