Що означають заяви Генсека Ради Європи щодо співпраці з Росією?

У студії Громадського Радіо — дипломат, екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко.

Ірина Славінська: Наскільки посада віце-президента ПАРЄ, яку зараз обіймає український політик Володимир Ар’єв, важливою та впливовою?

Володимир Огризко: ПАРЄ — це сума всіх парламентських делегацій, які представлені в цій структурі. З цих делегацій обирається керівний орган, який називається Бюро Парламентської асамблеї, куди входять керівники всіх комітетів, політичних груп, делегацій. Це таке собі зібрання таких делегатів, які визначають порядок денний організацій, які формують черговість тих чи інших питань, їх розгляд тощо. Те, що ми маємо своїх представників в керівному органі, є, на мою думку, дуже позитивним. Це дає змогу кожній делегації відчувати себе причетною до формування головних пунктів порядку денного. Те, що пан Ар’єв у нас тадиційно активно бере участь, то це дуже добре. Я мав з ним кілька зустрічей після попередньої сесії. Ми обговорювали, зокрема, теми про те, як запобігти поверненню російської делегації в ПАРЄ на цій сесії. Спільними роздумами і певними зусиллями досягнуто результату.

Євген Павлюковський: Заступники ПАРЄ обираються за певними квотами. Якраз в цій ситуації, яка зараз є, російські та італійські квоти не виконані. Це якось послабляє позиції Росії?

Володимир Огризко: Навіть від голови ПАРЄ залежить не так багато, як нам здається. У нас чомусь складається враження в громадській думці, що обрали чи Генсека Ради Європи, чи президента ПАРЄ, він буде все вирішувати. Насправді це не так.

Росія — це зараз країна-вигнанець в ПАРЄ. Це країна, яка за ті злочини, які були нею вчинені в контексті прав людини, анексії Криму, початку війна на Донбасі, абсолютно справедливо була усунута від роботи Парламентської асамблеї.

Ірина Славінська: Це і є частина політичних санкцій. Регулярно з’являються коментарі про те, що ідуть розмови про те, щоб зняти політичні санкції з Росії, зокрема повернути до ПАРЄ.

Володимир Огризко: Росія — це країна, яка не лише не вибачається за вчинені нею правопорушення, злочини, а й намагається цим впливати на позицію інших. Ви, напевно, теж читали, що почалися неформальні консультації відносно шляхів повернення Росії до ПАРЄ.

Ірина Славінська: Є заява Володимира Ар’єва, в ній ідеться про початок своєрідної кампанії за те, щоб повернути Росію до складу Асамблеї.

Володимир Огризко: Коли двоє представників російської делегації приїхали до Страсбурга, то замість того, щоб щонайменше послухати і якимось чином реагувати, заявили, що не будуть виконувати резолюції, навіть якщо їх повернуть в ПАРЄ, це не просто хамство, це ознака цинічної зверхності відносно інших рівноправних делегацій. Це можна кваліфікувати як початок певної кампанії.

Якщо не буде більшості за те чи інше рішення, кампанію можна починати, але вона нічим не закінчиться. Хоча сумно, що Генеральний секретар Ради Європи пан Ягланд, відомий у європейському політикумі як адекватна людина, останнім часом демонструє для мене абсолютно дивовижні речі, коли він нібито підписався під тим, щоб Росія без будь-яких умов повернулася до Ради Європи.

Ірина Славінська: Процитую заяву Генсека з матеріалу наших колег з «Європейської правди»: «Я би порівняв нашу роль з роллю Червоного Хреста… Конфлікти не повинні відвертати нас від захисту прав людей як в Україні, включаючи Крим та Східну Україну, так і в Росії. Навпаки — саме через наявність відкритого конфлікту між ними ми маємо задіяти всі наші інструменти, в тому числі ті, які має ПАРЄ». Про що говорять висловлення Генерального секретаря Ради Європи?

Володимир Огризко: Росія почала традиційну лінію стимулювання певних політиків для прийняття певних рішень.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.