Олексій Рябчин: Моя посада називається «радник голови правління з питань розвитку низьковуглецевих бізнесів та зеленого курсу ЄС». Такої посади раніше не було, але є посада радника. Це про все, що пов’язане з «зеленим» розвитком, політиками, які зараз впроваджують іноземні країни щодо екологізації та кліматичного законодавства (які будуть впливати і вже впливають на нас), такий зелено-екологічний напрямок.
До цього в компанії багато людей цим займалися. Компанія має сонячні станції, які ще не введені в експлуатацію, однак документально це зараз робиться. В компанії є департаменти, де працюють люди, функції яких спрямовані на підвищення ефективності використання ресурсів, зменшення викидів метану.
Жодна сучасна енергетична компанія (та навіть не тільки енергетична) не зможе отримати інвестиції, не зможе виходити на ринки капіталу, якщо в неї не буде ESG-стратегії (enviroment, social, goverment).
Якщо ти не показуєш, яким чином ти покращуєш свої відносини з захистом довкілля, яким чином ви трансформуєтесь, не реагуєш на сучасні виклики — це значні ризики для такої великої державної компанії, як «Нафтогаз». Яка окрім основного бізнесу (а це видобуток вуглеводнів та постачання кінцевим споживачам) має також третій сектор — розвиток низьковуглецевих бізнесів. Це було затверджено правлінням і попереднім менеджером.
Також треба кардинально зменшувати споживання ресурсів, допомагати це зробити в рамках житлово-комунального сектору. Тому що занадто багато ми витрачаємо природного газу, який дуже важко видобувається.
Також напрямок, який зараз цікавить — біогаз, біопаливо. Якщо подивитись на норвезькі, данські, голландські, американські компанії, вони всі вже років 5-10 тому почали трансформуватися і набувати таку екологічну зелену складову.
Анастасія Багаліка: Як взагалі в сучасному світі склалося так, що видобувні компанії, зрештою, для себе перестали вважати зелений напрямок ворогом? Тому що, можливо, років 10-15 тому так ще було.
Олексій Рябчин: Тут не погоджуюсь, якраз 15 років тому я писав дисертацію на цю тематику, де казав, що фактор екології, захисту довкілля та клімату стане якщо не більш важливим, то на один щабель з енергетичними факторами. Так і сталося. Зараз, зі змінами клімату, багато компаній почали малого інвестувати в зелені технології.
Чому держава сьогодні стимулює купівлю електромобілів (за них не платять 20% ПДВ і мито при розмитненні)? Тому що без таких стимулів ці технології дуже дорогі. А перехід, умовно кажучи, з євроблях на електромобілі, і комерціалізація тих технологій (щоб вони могли збільшувати свою відстань пересування) — це амбітна мета. Так само зараз всі говорять про водень, який є екологічно нейтральним паливом. Для того, щоб на нього перейти, треба дуже багато інвестицій.
Вчора буквально з’явилася новина, що у Швеції перший металургійний завод виготовив «зелену» сталь без застосування газу чи вугілля, виключно на водні. Так, ціна цього металу дуже висока, поки що, однак в це зараз інвестують шалені кошти.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS