Що робитиме Рух Нових Сил без Міхеїла Саакашвілі?

Іншими словами це називається реадмісія (від англ. to readmit — приймати назад) — це взаємні зобов’язання держав, які закріплюються в міжнародних угодах, прийняти назад власних громадян, а також громадян третіх країн та осіб без громадянства, які незаконно прибули на територію однієї із Договірних Сторін, або прибувши законно втратили підстави для легального перебування

Вчора 12 лютого лідера Руху Нових Сил Міхеїла Саакашвілі силами Державної прикордонної служби було затримано у ресторані «Сулугуні» міста Києва і пізніше вивезено до країни попереднього перебування – до Польщі.

За словами речника ДПУ Олега Слободяна, Міхеїл Саакашвілі перебував на території України незаконно.

Раніше Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив Саакашвілі у позовних вимогах до державної міграційної служби у визнанні його біженцем. 

Що буде Рух Нових Сил робити далі? Ми запитали в члена політради Руху Нових Сил Івана Слободяника.

Іван Слободяник: Я думаю, що всім вже стає зрозуміло, що відбувається насправді. Ми зробили опитування людей, які були на нашому останньому віче, та спробували дослідити, чому вони виходять на цей протест.

Любомир Ференс: Ми – це хто?

Іван Слободяник: Ми – це організатори Руху Нових Сил.

Любомир Ференс: У вас є соціологічна служба?

Іван Слободяник: Ми у своїх наметах виставили анкети для тих, хто залишив свої анкетні дані…

Любомир Ференс: Тобто відповідали прихильники Руху Нових Сил?

Іван Слободяник: Ні, ми попросили людей залишити анкетні дані, щоб ми могли з ними контактувати. І ми почали телефонувати цим людям і питати, чи хотіли б вони прийти на зустріч з Міхеїлем Саакашвілі та яке їхнє ставлення. Виявилося, що половина цих людей неоднозначно ставляться до Саакашвілі, але вони виходять за ті вимоги, які були анонсовані в поліграфічній продукції, яку ми роздавали напередодні. Тобто є величезна група людей, які виходять за Саакашвілі, і є величезна група людей, які виходять за ті вимоги, які озвучені ним і його командою.

 І це зрозуміло, адже за часи правління Порошенка відбувалася узурпація медіа, навіть вона відбулася потужніше, ніж при Януковичі, і це очевидно. Відбулися «договорняки», зокрема і у Верховній Раді, адже ми бачимо, як Опоблок голосує спільно з БПП.

Любомир Ференс: Я з вами не погоджуюсь – за Петра Порошенка в медіа дихається вільніше.

Іван Слободяник: Можливо, дихається вільніше, але говориться складніше, тому що, наприклад, попасти опозиційним силам на рейтингові телеканали майже неможливо. І наші спроби туди зайти натикалися на неможливість цього в силу політичних причин.

Анастасія Багаліка: Серед прихильників Міхеїла Саакашвілі до недавнього часу був народний депутат Єгор Соболєв. Але щось останнім часом я не бачу, щоб він підтримував пана Саакашвілі і його вимоги. З чим це пов’язано?

 Іван Слободяник: Єгор Соболєв і Семен Семенченко – це рух «Визволення», які фактично автономно функціонують в рамках свого протесту, який збігся з нашим протестом. Ми є партнерами в рамках політичної боротьби, і сьогодні Єгор був під Адміністрацією президента також. Не можна сказати, що Єгор є прихильником Саакашвілі, проте він є прихильником тих озвучених проблем, які існують в країні.

Любомир Ференс: Люди виходять до вас на протест чи їх виводять?

Іван Слободяник: Ну як ви виведете таку кількість людей? Це нереально і просто дурня.

Любомир Ференс: Про яку кількість людей ви говорите?

Іван Слободяник: Останній марш зібрав під 10 тисяч людей.

Любомир Ференс: Але це вже відбувається кілька місяців і рух не йде по наростаючій. Чи не вважаєте ви, що Міхеїл Саакашвілі не став цією об’єднуючою фігурою, яка б змогла підняти людей? Люди не хочуть самі виходити. Київ – багатомільйонне місто, і 10 тисяч – це капля в морі.

Іван Слободяник: Не зовсім так. Я хочу нагадати, що ми припинили наш протест перед Новим роком у зв’язку з новорічними святами та з не зовсім зрозумілою ситуацією, яка відбулася під Жовтневим. Тому була велика перерва, і ми фактично тільки відновили. І ми дійсно переживали, чи вийдуть люди, але людей вийшло багато.

Одна з проблем, чому ми довго розхитувалися, це те, що ми розпочали протести 17-го жовтня з дуже абстрактних вимог.  

Любомир Ференс: Чому? Були конкретні вимоги: імпічмент президенту, зміна виборчого законодавства, процедура імпічменту.

Іван Слободяник: Не було ще тоді вимог імпічменту. Було три вимоги: скасування недоторканності, новий виборчий закон і Антикорупційний суд.

Любомир Ференс: І це конкретні вимоги, які не були ефемерними. Я б назвав марш, який відбувся в кінці, більш незрозумілим – Марш за майбутнє. А тоді були конкретні вимоги.

Іван Слободяник: Це конкретні вимоги для дуже вузької групи людей, які знаються на виборчому законодавстві та розуміють переваги Антикорупційного суду. Для більшості людей – це абстракція. Люди, які до нас підходили, запитували, чому ми не говоримо про тарифи, пенсії та медичну реформу?

Ми не об’єднувалися виключно навколо Міхеїла Саакашвілі, ми об’єднувалися навколо Руху Нових Сил для того, щоб знаходити нові сили для здоров’я країни

Любомир Ференс: І що може запропонувати Рух Нових Сил щодо тарифів?

Іван Слободяник: Деолігархізація, зміна НКРЕ КП, демонополізація розпоряджання Обленерго мережами.

Любомир Ференс: І знизяться тарифи після цього?

Іван Слободяник: Безумовно, тому що тарифи на сьогодні є непрозорими, ніхто не знає, як вони формуються.

Любомир Ференс: Так Міжнародний валютний фонд вимагає підняття тарифів. Рух Нових Сил буде воювати з МВФ?

Іван Слободяник: МВФ вимагає повернути кошти. І він шукає джерела якнайшвидшого повернення цих коштів. Якщо в керівників держави є державницька позиція, то вони це будуть робити не за рахунок людей, які і так збіднілі, а за рахунок інших джерел.

Любомир Ференс: Після того, як Міхеїла Саакашвілі видворили до Польщі, відомий журналіст Олекса Шалайський написав такий пост на Фейсбуці. «Особисто я думаю, що відсилка Саакашвілі – це добре.  Не для нього, звичайно, а для України. Так сталось, що його прізвище ( через суб”єктивні і об”єктивні причини) стало токсичним для протестів у Києві. Часто люди не хотіли виходити на недільний мітинг, щоб не асоціюватись із цим політиком. І я їх розумію».

Ви погоджуєтеся, що присутність Саакашвілі стало токсичним для багатьох людей?

Іван Слободяник: Міхеїл Саакашвілі, безумовно, особливий політик, і з цим важко сперечатися. І його харизматичність відрізняється певною мірою від інших політиків.

Анастасія Багаліка: Що буде робити Рух Нових Сил без Міхеїла Саакашвілі? У вас вже є план?

Іван Слободяник: Після шоку від його відправки, ми домовилися про те, що ключове – це 18 лютого. Ми не об’єднувалися виключно навколо Міхеїла Саакашвілі, ми об’єднувалися навколо Руху Нових Сил для того, щоб знаходити нові сили для здоров’я країни, і ми будемо і далі розбудовувати партійну структуру, шукати партійних серед громадських кіл.

Любомир Ференс: Але більшість громадських активістів відсторонилися від вас.

Іван Слободяник: Не більшість.

Любомир Ференс: Давайте конкретно – хто з громадських організацій виходить з вами на мітинги в неділю?

Іван Слободяник: В різний час з’являються різні організації.

Любомир Ференс: Наприклад, Реанімаційний пакет реформ. Їх не видно.

Іван Слободяник: Їм заборонено брати участь у політичних акціях, хоча ми одну з перших акцій починали з ними, і в нас прекрасні стосунки.

Анастасія Багаліка: Хто очолить Рух Нових Сил, поки Міхеїл Саакашвілі на території Польщі?

 Іван Слободяник: В нас немає позиції очолення.

Анастасія Багаліка: Він же лідер Руху Нових Сил.

Іван Слободяник: Лідер – це позиція морального визнання, а не юридична посада. Зараз важлива інші річ: про яку шкуру невбитого ведмедя можна говорити, якщо завтра і мені щось можуть пред’явити і кинути до в’язниці? Адже майже всі наші координатори регіональних структур були на співбесіді у СБУ.

Повернення має відбутися і має відбутися законно. І я думаю, найкраще це було б чимшвидше і за нової влади

Анастасія Багаліка: В Польщі після прибуття Міхеїл Саакашвілі заявив журналістам, що він збирається повертатися, тому що свою майбутню політичну кар’єру пов’язує з Україною. Буде новий прорив кордону?

Іван Слободяник: Я б не називав те, що сталося, проривом кордону. Я думаю, повернення має відбутися і має відбутися законно. І я думаю, найкраще це було чимшвидше і за нової влади.

Анастасія Багаліка: Єдиний механізм, як може людина без громадянства потрапити на територію України, це при в’їзді вона має подати заяву про отримання політичного притулку.

Іван Слободяник: Так, і це єдиний правовий механізм, який нам не давали використати при в’їзді в країну. Коли ми пройшли польський кордон, задача була підійти до українських прикордонників і подати заяву про додатковий захист. Але прикордонники сказали, що пункт пропуску замінований і відмовилися взяти заяву, це зафіксовано при народних депутатах.

Любомир Ференс: Чи важлива Руху Нових Сил фізична присутність Міхеїла Саакашвілі? Якщо важлива, то чи не будете ви його намагатися перевезти фурами чи таке інше?

Іван Слободяник: Якщо це і робити, то так, як колись Троцький підготував революцію, щоб завозити Леніна у вагоні зі швейцарським фінансуванням. Але зараз, насправді, не до жартів, тому що це дуже неприємна і принизлива ситуація для кожного з нас, тому що те, що відбулося з Саакашвілі, може повторитися і з нами, простими громадянами.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.