Що таке «відв'язка» прожиткового мінімуму і як це позначиться на соціальному захисті в Україні?

Верховна Рада змінила підходи до розрахунку прожиткового мінімуму,  прийняла за основу законопроєкт №3515 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення.

Ведучі

Андрій Куликов

Гостi

Галина Третьякова

Що таке «відв'язка» прожиткового мінімуму і як це позначиться на соціальному захисті в Україні?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/06/hr-hh-21-06-02_tretiakova.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/06/hr-hh-21-06-02_tretiakova.mp3
Що таке «відв'язка» прожиткового мінімуму і як це позначиться на соціальному захисті в Україні?
0:00
/
0:00

Інтерв’ю з Галиною Третьяковою, головою комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, народною депутаткою від фракції «Слуга народу».

Андрій Куликов: Що таке «відв’язка» прожиткового мінімуму, передбачена у законопроєкті?

Галина Третьякова: В українському законодавстві прожитковий мінімум прив’язаний до купи величин, він згадується у понад 150 нормативних актах. Закон системно повертає прожитковому мінімуму його фізичний сенс. Наприклад, є 15 законів, які встановлюють заробітну платню у державних секторах, і містять кратність заробітної плати прожитковому мінімуму. Для педагогічних працівників – від 4 і більше. Для суддів Верховного Суду — 75, 50 та інші. Таким чином в державному секторі є прив’язка заробітних плат чиновників, державних службовців. Наприклад, суддівська система має кратність до 75. 75 множимо на прожитковий мінімум і отримуємо оклад. Таким чином прожитковий мінімум є похідним і за законодавством встановлена ця кратність. Якщо ми збільшуємо прожитковий мінімум за його основним сенсом — для соціального забезпечення для пенсіонерів, соціальних виплат, малозабезпечених родин, то у бюджеті автоматично зростають суми на оклади. Прожитковий мінімум також прив’язаний до купи штрафів, адміністративних послуг.

У цьому законі 580 сторінок і він скасовує усі ці неадекватні речі, дає можливість встановлювати розрахункові величини, на підставі яких будуть обраховуватись заробітні плати, штрафи й таке інше, надає прожитковому мінімуму його первинний сенс. Прожитковий мінімум, якщо людина його заробляє, має стати неоподатковуваним мінімумом. Це теж новація.

Андрій Куликов: Чи є у світі практика, коли мінімальна пенсія дорівнює прожитковому мінімуму?

Галина Третьякова: По-різному встановлюють. Наприклад, в Ізраїлі, Нідерландах пенсія не пов’язана з прожитковим мінімумом, вона пов’язана з тим, що держава всіх забезпечує на рівну суму. У таких системах є накопичувальні пенсії, людина отримує пенсію солідарного рівня + власні накопичення. У Нідерландах після виходу на пенсію людина отримує 90% або більше від того, що вона отримувала під час трудової діяльності. У нас це 27-28%.

Про збільшення пенсійного віку

Галина Третьякова: Законопроєкт зовсім про інше, він про те, що ми жінкам, які народили дітей, пропонуємо знизити пенсійний вік за кожну народжену дитину на пів року. Це загальноєвропейська практика. Я вважаю, що незалежно від того, скільки жінка народила дітей, це буде людина, яка відновлюватиме населення. Тому ми запропонували знижувати пенсійний вік за кожну народжену дитину, а не багатодітним матерям, як пропонували раніше. Зараз у США, Канаді, Австралії підіймають пенсійний вік на один місяць кожен рік. В Україні найменший пенсійний вік із усіх європейських країн.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису