Що учасники АТО та родини загиблих можуть отримати за державний кошт?

Тетяна Трощинська: Скільки на сьогоднішній день людей є учасниками бойових дій в АТО, якими опікується Мінсоцполітики?

Олександра Тарасова: Приблизно 237 тисяч учасників АТО отримали статус учасника бойових дій в АТО, більше 6000 — членів сімей загиблих, та більше 3000 чоловік отримали інвалідність внаслідок поранені і контузій. Але багато є тих, хто був поранений в 2014-2015 роках, і вони ще лікуються, тобто знаходяться в статусі військовослужбовця, а не інваліда війни. Таких поранених в нас до 15 000.

Василь Шандро: Наскільки забюрократизована ця система отримання статусу інваліда війни? Адже є випадки, що люди без кінцівок мають кожного року проходити комісію.

Олександра Тарасова: Так, є певні процедури. Медико-санітарна експертна комісія (МСЕК), яка влаштовує ці оглядини, підпорядковується Міністерству охорони здоров’я, а встановлює ці статуси вже Мінсоцполітики. Тому на перетині двох міністерств можливо з’являється затягування процедур отримання інвалідності.

Цивільні добровольці, які воювали в АТО, зможуть отримати статус інваліда війни.

З пораненими все просто — вони при виписці зі служби проходять військово-лікувальну комісію (ВЛК), вона пов’язує втрату здоров’я з участю в АТО.

Стосовно цивільних осіб, які воюють добровольцями, є певні проблеми стосовно причетності їх до бойових дій, їм досі не дають статусу інвалідів війни, тому що МСЕК не прописує причину і зв’язок загального захворювання, а в них немає довідки ВЛК.

Тому ми зараз змінюємо постанову 1317 для того, щоб МСЕК прописував причинний зв’язок — участь в АТО для добровольців. Скоро наші добровольці отримають статус інваліда війни.

Василь Шандро: Наскільки держава здатна вже зараз задовольнити потреби людей, яким потрібна реабілітація?

Олександра Тарасова: На сьогоднішній день багато чого зроблено, але це все — крапля в морі. В нас сьогодні реабілітація проходить в колишніх шпиталях ветеранів війни, які більш зорієнтовані на реабілітацію. Ми закупили виключно реабілітаційне обладнання для таких центрів: для Нацгвардії в «Санжари», у Львів у військовий шпиталь, також додатково будуть створені послуги реабілітації в Центрі реабілітації інвалідів у Києві й у Львові. Ми плануємо зробити мультимедійний підхід: навчальна, медична і психологічна реабілітації.

Наш протезувальний Харківський завод також працює, активно допомагає отримати протези, і хлопці дійсно стають на ноги.

Тетяна Трощинська: Як Мінсоцполітики контролює виділені кошти на реабілітацію, адже на початку липня надійшла інформація від СБУ, які викрили механізм розкрадання грошей, виділених на психологічну реабілітацію бійців АТО, і йшлося про 12 мільйонів за 2015-2016 роки.

Олександра Тарасова: У міністерства контрольних функцій дуже мало. Ми можемо рекомендувати на етапі створення реабілітації, ми можемо написати перевірочного листа, але ми не можемо поїхати та зробити перевірку, для цього є відповідні органи.

Якщо ми говоримо про психологічну реабілітацію, то в 2015 році Державна служба ветеранів проводила тендер, який виграли 10 закладів санаторно-курортного типу, які по факту в штатному розкладі мали одного-двох психологів, і 2 громадські організації, які надавали відповідні послуги психологічної реабілітації за своїми проектами.

Претензій більше до надавачів послуг, а не до тих, хто проводив тендер. Тобто можна сказати, що психологічної реабілітації в тих закладах не було, був просто відпочинок та санітарно-курортне лікування, адже на місті елементарно не вистачало фахівців. А відпочинок і психологічна реабілітація — це зовсім різні речі.

Тетяна Трощинська: В нас зараз недоступна психологічна реабілітація?

Олександра Тарасова: Мало кому доступна. В нас є лише декілька реабілітаційних центрів, де дійсно фахово надають психологічну допомогу.

Василь Шандро: Лікування і протезування є платними?

Олександра Тарасова: Протезування є безкоштовним, учасники АТО отримують протези за рахунок держави. Але в нас є проблема з кадрами — нам не вистачає фахових протезистів, і ми зараз замовляємо по проекту НАТО хоч одного, але дійсно фахового протезиста.

Тетяна Трощинська: Що пропонує державний бюджет інвалідам і учасникам АТО? На що держава виділяє кошти?

Олександра Тарасова: Перше — це санітарно-курортне лікування, на які вже проведено тендери, і це лікування надають 13 установ в країні. Відпочинок — 18 діб для демобілізованих бійців, але діючі військовослужбовці туди не попадають.

Друге — психологічну реабілітацію на 14 днів.

Третє — програма соціальної адаптації для учасників АТО, яка передбачає професійне навчання або перекваліфікацію. Попитом користуються водійські курси, курси слюсарів-зварювальників, ІТ-курси.

Тетяна Трощинська: На що мають право за державний кошт родини загиблих?

Олександра Тарасова: Родини загиблих та інваліди війни в нас отримують житло. Минулого року за бюджетною програмою було закуплено 640 квартир для членів родин загиблих та інвалідів війни.

Ще закладено 150 млн для протезування за кордоном на виключно верхні кінцівки, які називаються «біонічні руки». Вони є дуже дорогими, і ними потрібно довгенько вчитись користуватись.

Василь Шандро: Чи мають добровольці якийсь соціальний захист від держави?

Олександра Тарасова: Добровольці, які увійшли згодом у склад підрозділів МВС, СБУ або МО, отримують статус УБД, ті добровольці, які не увійшли в склад цих формувань, цього статусу не отримають. Але, як я вже наголошувала, статус інваліда війни в них буде.