Що змінить у Києві новий Генплан?

ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) вимагає прийняти Генеральний план Києва до кінця 2017 року. Депутат Київради, розробник нового Генплану, член постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землевикористання у місті Києві Микола Негрич у студії Громадського радіо розповів про поточну ситуацію з прийняттям нового Генплану. 

Євген Павлюковський: В якій стадії знаходиться Генеральний план сьогдні?

Микола Негрич: Зараз погоджена історико-опорна частина Генерального плану. Якщо все піде так, як ми запланували, то у вересні-жовтні ми зможемо поставити Генеральний план на громадське слухання. Я думаю, що перша половина 2018 року, це навіть якщо зі скептицизмом – ми його приймемо. 

Євген Павлюковський: Які основні елементи цього плану? На що буде спрямована увага? 

Микола Негрич: Генеральний план розкаже, як ми будемо жити до 2030 року. Наведу приклад: за радянських часів казали так: от є новий район «Оболонь». Ми його розвиваємо: туди іде метро, трамвай, там будуються поліклініки, школи, житлові будинки. Цей район ми розвиваємо 10 років. От таким чином Генеральні плани регулюють таку велику стратегію. Сьогодні у нас є старий Генеральний план, по ньому ми уже перевищили і по кількості машин, і по чисельності населення. Також цей Генеральний план (2002 року) був націлений на промисловість, а світова практика така, що зараз промисловість переноситься за межі міста. Такі речі, які є в старому Генеральному плані і відрегулює новий. Новий Генеральний план не передбачає збільшення меж міста Києва, можуть бути невеликі уточнення, але не збільшення. Друга важлива тема – це транспортне сполучення. У складі Генерального плану є транспортна схема. Зараз ця тема доволі гостра, і єдиного правильного рішення немає. Наведу приклад: от є проспект Перемоги, який був запроектований в радянскі часи. Що відбувається? Весь транспорт в’їжджає в місто Київ, впирається в площу Перемоги і далі немає куди дітись. Як це виріщували європейські міста? Вони такі магістралі як проспект Перемоги – звужували, і таким чином розосереджували, щоб не було затору вкінці. Чи можна піти Києву таким шляхом? Поки що немає єдиної відповіді. Тому що більшість європейвьких міст – це низькі будинки, вузькі вулиці. Київ – це широкі магістралі, високі будинки. Так його розвивали, ми вже нічого з цим не можемо зробити. Це такий приклад про що ведеться дискусія. 

Сергій Стуканов: Ті, хто проти звуження проспекту Перемоги, які вони пропонують рішення?

Микола Негрич: Вони пропонують рішення, які теж мають право на життя. Тому що в Європі звузили, і розуміють, що ніхто там не паркується, а в нас звузили, ще запаркувались, а ще там хтось потім поставив якусь будочку з шаурмою – і колапс. Тому, умовно, буде Шулявський шляхопровід, який розгрузить, ще певні шляхопроводи побудувати, але все рівно, це рішення на 10 років, а далі ми все одно отримаємо ту саму проблему. Європейський шлях – це старатися пересадити пасажирів на громадський транспорт, зробити підхоплюючі лінії метро, щоб люди могли пересісти і спокійно добратись. Досить перспективно – це велодоріжки, і пересадити певну частину на велосипеди. Про це поки в перспективі, але про це треба говорити.

Євген Павлюковський: Європейська практика передбачає і будівництво паркінгів, зокрема, ті затори про які ми згадували, вони відбуваються і через те, що боки вулиць, як зліва так і справа – загромаджені тими автомобілями, які там паркуються. Як це буде регулюватися в новому Генплані, чи будуть змушувати забудовників, які будують багатоповерхові будинки, будувати підземні парковки, і чи дозволяє Київ побудувати їх в достатній кількості?

Микола Негрич: Київ дозволяє побудувати в достатній кількості, вони в центрі міста побудовані, забудовники будують паркомісця, але є певна проблема: у нас немає закону, він прийнятий тільки в першому читанні у Верховній Раді, який би дозволив евакуювати автомобілі, які неправильно припарковані. Зараз в центральній частині міста ті підземні паркінги – Бессарабська площа, ЦУМ, на Володимирській – заповнені на 60-70%. Ціна там може і не дешева, але й не дорога для європейського міста. Коли не зобов’язати водіїв паркуватися в підземних паркінгах – то вони там і не паркуються. Генеральний план це не може відрегулювати, це повинен відрегулювати закон.

Євген Павлюковський: А якщо говорити про житлові будинки?

Микола Негрич: В житлових районах це теж робиться, там є спеціальні коефіцієнти. Якщо говорити про центральну частину міста – то це один до одного, але проблема в тому, що забудовники ці паркінги не можуть продати, дуже багато вільних паркінгів.

Сергій Стуканов: Які залишаються неузгоджені аспекти в транспортній концепції?

Микола Негрич: Гілки метро погоджені, реально на Виноградар в грудні місяці почнеться будівництво метро, з того, що ми бачимо по практиці: більше ніж одну станцію в рік Києву досить складно будувати, бо це досить затратна річ. Що стосується концепції транспорту, – іде дискусія чи потрібні наземні переходи. Наприклад, на Хрещатику зробили наземний перехід – абсолютно європейська практика, і вся Європа переходить по землі, не іде під землю. Є підземні переходи де є спуски в метро або якісь інші речі. Як показала практика – зараз Хрещатиком гуляє більше людей. Тобто дискусія між радянською традицією, де запускали пішоходів під землю, і європейською. 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.