Що змінить законопроект 5567, який лобіюють власники ввезених з-за кордону авто?

Про це говоримо із Юрієм Дерев’янко, народним депутатом України та одним із ініціаторів законопроекту.

Анастасія Багаліка: Про що йдеться у законопроекті №5567?

Юрій Дерев’янко: Законопроект є зареєстрований і його сьогодні підтримали більше 105 народних депутатів. Він передбачає надати право громадянам України здійснювати тимчасове ввезення автомобілів до одного року. За право на таке тимчасове ввезення громадяни України будуть сплачувати в бюджет суму коштів у залежності від автомобіля. Ця сума буде від 120 до 250 євро за рік. Цей законопроект стосується не нових автомобілів, а тих, яким більше 7 років. З того моменту, як закон вступить у силу, ті автомобілі, які мають мають невеликі порушення митного законодавства з точки зору їх вивозу, протягом двох місяців можуть бути переоформлені як тимчасово увезені з повною сплатою усіх платежів.

Суми коштів, які сплачують за тимчасове увезення автомобіля, будуть зараховані до сплати за розмитнення у тому випадку, якщо людина це робить за рік, чи два. Учасники АТО також можуть тимчасово ввезти один автомобіль, за що фактично нічого не будуть сплачувати.

Сьогодні більше мільйона автомобілів є на іноземній реєстрації, які є у режимі транзит, або у режимі тимчасового увезення. Але формально власниками є громадяни не резиденти, тобто, іноземці. Як правило, ці автомобілі придбані за суму від 3 до 5 тисяч доларів. А люди, які ними користуються, просять дати можливість заплатити гроші не полякам, угорцям, чи чехам, а у бюджет. Так, щоб вони могли офіційно заплатити гроші.

Це означає, що у середньому бюджет мав би отримати від 8 до 9 мільярдів гривень за рахунок тимчасового увезення.

Виникає питання, чи можна ці автомобілі заборонити, щоб вони взагалі по Україні не їздили? Юридично цього не можна зробити, тому що Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію. Через що іноземці мають право завозити автомобіль на один рік без сплати жодних платежів. У даному випадку законопроект передбачає можливість сплачувати такі платежі для громадян України, які сьогодні на цих автомобілях їздять.

Анастасія Багаліка: Пропонується також увести щомісячний платіж за авто – 0,5% від суми, яку б сплатили при розмитненні. Такий платіж буде обов’язковим?

Юрій Дерев’янко: Мова йде про 0,2% у місяць від суми усіх митних платежів, які б громадянин мав заплатити у разі розмитнення. Якщо ви завозите автомобіль на півроку, то одразу заплатите за 6 місяців. Якщо на рік завозите, то загальна сума за 12 місяців вийде 2,4% від суми усіх митних платежів. У середньому автомобілі, які мають не більше семи років коштують від 3 до 5 тисяч євро. А для того, щоб розмитнити цей автомобіль – потрібно заплатити 10-15 тисяч євро. Тому, від цієї суми буде сплачуватися 2,4% в рік. Тобто, в залежності від типу автомобіля. Чим потужніший, тим більша сума платежу у бюджет. І ця сума щорічно буде становити від 150 до 300 євро, в залежності від автомобіля. Цей платіж є обов’язковим. Він не є на вибір.

Анастасія Багаліка: Зазначається, що ця сума буде збільшуватися від 0,2% у 2017 році до 0,5% у 2019 році. Із чим це пов’язано?

Юрій Дерев’янко: Це у старій редакції так було. Ми пропонуємо від 0,2% до 0,3%.

Минулого року багато разів було засідання так званих робочих груп, коли блокувалася митниця. Тоді позиція комітету полягала у тому, щоб поставити одразу велику суму. Натомість люди, які користуються цими автомобілями кажуть, що якщо одразу поставити велику суму, то закон буде мертвий і ніхто не платитиме близько тисячі євро. Тому що сьогодні такий сервіс коштує до 300 євро. Тому, це цілком адекватна сума грошей, яку громадяни легко заплатять у бюджет.

Мова ішла про те, що поки ми маємо погану економічну ситуацію, потрібно почати із нижчої ставки.

Анастасія Багаліка: Йдеться про те, що таке правило буде діяти у межах усієї України? Адже користуються автомобілями з іноземними номерами в більшості мешканці прикордонних областей.

Юрій Дерев’янко: Це стосується усієї України. Як не дивно, сьогодні на акції протесту були представники Миколаївської, Харківської, Чернівецької, Тернопільської  та Житомирської областей. Тобто, були представники більше десяти областей.