Громадське радіо
«В мене був великий досвід з часів Майдану, я там провів три місяці, охороняючи периметр. Зважаючи на свій військовий досвід, я зрозумів, що армію зупинити може тільки армія. Купа моїх друзів пішли воювати в добровольчі батальйони, але в мене було таке відчуття, що своє слово має сказати армія. І пішов до військкомату», — розповів Володимир Харченко про те, чому він вирішив піти воювати в АТО.
«Коли батько пішов, я зрозуміла, що зараз з ним піти не можу, бо потрібно залишатися з матір’ю. Тому я дочекалася його повернення, і пішла теж», — додала Ольга Харченко.
В кожного з них був відповідний досвід, у Володимира — служба в Афганістані за радянських часів, в Ольги — курси медсанбату. Під час АТО вона також пройшла курси навчання під керівництвом американських інструкторів на Яворівському полігоні, і тепер в «Десні» навчає наступне покоління санітарів оперативному реагування на ті небезпечні ситуації, які виникають на полі бою.
Володимир Харченко зазначає, що на нього як на митця дуже вплинуло перебування на передовій.
«Починаєш інакше дивитися на життя, цінувати те, що раніше не помічав. І творчість дещо відходить на задній план, порівняно з тієї ситуацією, в якій ми зараз живемо. Нічого не скінчилося, все саме веселе в нас попереду. Проте в мене з’явилася потужна виставка фото, я привіз більше 1000 знімків: я як художник бачив цікаві портрети, зброю, натюрморти — я це все фіксував. Я вважаю, що ці фото дуже потрібно показувати людям, щоб вони розуміли, в якому щасті люди живуть тут в Києві поза межами цього військового жаху та розрухи», — говорить Володимир Харченко.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.