Тетяна Трощинська: Як ви це оцінюєте?
Михайло Жернаков: Безумовно, добре, тому що починати вже потрібно. Конституційний Суд, однак, не приймає рішень по суті, а дає оцінку тому, чи обмежує/не обмежує права цей проект Змін до Конституції. Стосовно воєнного стану, до речі, дискусії ведуться й досі. Однак Конституційний Суд надав висновок про те, що не вважається, що в Україні діє воєнний стан. Він будує свою логіку на тому, що він, принаймні, не оголошений. Вже наступного тижня Верховна Рада може голосувати в першому читанні проект змін до Конституції в частині правосуддя.
Тетяна Трощинська: У цій реформі не передбачено те, що Верховна Рада змогла б висловити недовіру прокуророві — це теж дивний крок в контексті реформи правосуддя?
Михайло Жернаков: Складно це коментувати, адже з одного боку це відповідає європейським вимогам щодо незалежності Генерального прокурора. Парламент як політичний орган не може на нього впливати, адже Генпрокурор має бути деполітизованим та виконувати функцію організатора структури, яка здійснює державне обвинувачення. Однак сьогодні посада Генпрокурора все ще дуже заполітизована та напряму пов‘язана з Президентом.
Тетяна Трощинська: Ця реформа вивела суддів і суддівський корпус у публічну площину. Зокрема, важливим є момент декларування, адже, очевидно, більшість суддів не зможе пояснити, звідки мають такі статки. Що тоді?
Михайло Жернаков: Дійсно, велика проблема у тому, що у суддівському корпусі панує корупція. Тому питання полягає в запровадженні механізму, який дозволив би оцінити реальний майновий стан судді, а не те, що вони задекларували. Поки що маємо лише технічну перевірку їх декларацій.
Ми вже розробили законопроект щодо внесення змін до порядку оцінювання суддів, який би передбачав створення громадської ради. Вона збиратиме інформацію та оцінюватиме суддю з точки зору довіри чи недовіри до нього/неї. Буде достатньо сумніву у доброчесності судді для того, щоб звільнити його з посади.
Тетяна Трощинська: Невизначена норма щодо того, що через три роки Україна може ратифікувати Римський статут — з чим це пов’язано? Чому «може» і чому ця норма не апріорна?
Михайло Жернаков: Це право парламенту: ратифікувати чи ні. Тому треба вказати, що ця угода саме МОЖЕ бути ратифікована, давши таким чином Верховній Раді можливість зробити те, що від неї залежить.
Щодо відтермінування — ми й надалі гадаємо, адже ніхто цього публічно не пояснює. Причиною відтермінування є нібито практика Грузії, яка знову ж таки нібито показала, що після ратифікації Римського статуту в умовах воєнного конфлікту кримінальні провадження стосувалися більше військовослужбовців Грузії, аніж агресора.
Як альтернатива, розглядається концепція створення українського національного гібридного суду із іноземними фахівцями, у тому числі й у якості суддів. Він займався б великими корупційними справами, злочинами проти людства та військовими злочинами.