facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Школа може бути осередком нешкільної освіти, — культурологиня

«Освіта сучасності — не робота для дітей, а джерело насолоди для людей будь-якого віку», — у студії «Громадського радіо» визначаємо перспективи альтернативної освіти в Україні

Школа може бути осередком нешкільної освіти, — культурологиня
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Про важливість популяризації історії й розвитку місцевого туризму говоримо з культурологинею і активісткою села Христанівка Оксаною Олійник.

Лариса Денисенко: Які цікавинки є у Христанівці?

Оксана Олійник: Христанівка — мальовниче село, що розташоване на горі — підковою навколо ставків.

Андрій Куликов: Де ця неймовірна краса знаходиться?

Оксана Олійник: На Полтавщині — в самому серці України. Полтавщина має давні традиції українськості. Українська мова пішла саме звідти.

Поряд з нами знаходиться Христанівський ландшафтний заказник. Попри це навколо села ліси вирубуються дуже активно. Не знаю, наскільки це легально. Минулого року там спиляли дуб, який нам вчотирьох ледь вдавалося обхопити. Спиляти — спиляли, але вивезти його не змогли. Я намагаюся не пхатися у це, а крок за кроком досягати порозуміння.

Андрій Куликов: Що таке школи Сластіона?

Оксана Олійник: Це школи, збудовані в 1910-1916 роках. Вони будувалися для того, щоб підняти освітній рівень населення. Коли цей проект почав набувати ознак масштабності, Олена Пчілка запропонувала зробити школи впізнаваними. Лохвицьке земство оголосило конкурс. Виграв його Опанас Сластіон. За вимогами плану в школах стеля не мала бути нижчою за 4 метри, вікна також мали бути визначеного розміру — великі й світлі. Насправді, це дуже прості будівлі, розташовані в живописних місцях.

Андрій Куликов: У цих школах були церкви?

Оксана Олійник: Ні, це світські школи. Близько 7 будівель зараз працюють як школи, в одній з них знаходиться магазин, в інших — сімейні будинки абощо. Разом з тим, усе в них створено для освіти і це треба використовувати, особливо зараз, коли Україна прагне до того, щоб бути конкурентноспроможною.

Андрій Куликов: Через проведення децентралізації в Україні для таких шкіл, як школи Сластіона, настануть не найкращі часи, адже там, де проживають малі громади, школи позакривають.

Оксана Олійник: Поняття школи зараз дещо застаріло. Не потрібно відновлювати школи, де є вчителі, директор, табель і літні канікули, під час яких всі фарбують парти. Потрібно створювати на їхньому місці сучасні освітні центри.

Особисто я не хочу відправляти своїх дітей в школу, але я дуже хочу, щоб вони жили в селі і мали чудову освіту. В моїх інтересах зробити так, щоб освіта прийшла в село. Потрібно шукати нові формати освіти — формат таборів, зустрічей, нових взаємодій.

Люди захочуть, щоб їхні діти вдихали свіже повітря разом з життєдайними знаннями в такій живописній локації.

Лариса Денисенко: Зі співзасновником приватної школи «Афіни» Олексієм Грековим в ефірі «Громадського радіо» ми говорили про те, якою може бути школа, створена батьками для своїх дітей. Як і на що можна трансформувати школи Сластіона?

Оксана Олійник: Освіта сучасності — не робота для дітей, а джерело насолоди для людей будь-якого віку. Від цього потрібно відштовхуватись.

 

За підтримки

Громадська хвиля

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Поділитися

Може бути цікаво

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації