Фото із Фейсбук-сторінки гурту ДахаБраха
Марко Галаневич: «Чорна хмара» ― досить довга композиція. Ця пісня з Вінницької області, її оригінал я записав від своєї бабусі.
Анастасія Багаліка: Пісня увійшла до альбому «Шлях». На його появу чекали досить довго.
Марко Галаневич: Весь альбом ми вже двічі заграли у Києві. Але довго не могли записати так, щоб передати атмосферу спокою, довгої дороги, чумака, який везе сіль із Криму через Наддніпрянщину, Слобожанщину, Полісся.
Анастасія Багаліка: У цього альбому є присвята.
Марко Галаневич: Ми писали його у важкий час. Кажуть, митці мають реагувати на події, а ми не могли реагувати. Ми не з тих митців, кого буремні події надихають. А коли пройшов рік після Майдану, у нас тривала війна, але ми «переварили» цю атмосферу. Ми подумали, що добре було б зробити альбом, який міг би об’єднати країну.
Ми хотіли включити до альбому пісні з усіх регіонів України. З усіх, звичайно, не змогли, але гострі моменти використали: є пісня кримськотатарською мовою, є пісня, записана на Луганщині.
Євген Павлюковський: Як ви збирали матеріал до альбому?
Марко Галаневич: Допомагали колеги і викладачі дівчат, дещо було взяте із фондів Національного радіо «Золоті ключі».
Анастасія Багаліка: Про що пісня кримськотатарською мовою?
Марко Галаневич: Це весільна обрядова пісня. У ній йдеться про те, що в ліричного героя весілля, і зібралися гості з різних регіонів Криму, і «подивіться, які в мене гарні гості».
Анастасія Багаліка: Альбом присвячується «тим, хто йде непростим шляхом вільної людини». Цей шлях дуже звивистий: від зради до перемоги. Як він позначається на музиці?
Марко Галаневич: У музиці ми намагаємося абстрагуватися від цього. Ми не пишемо революційних текстів ― боїмося фальші і спекуляції на цьому.
У нас пісням 1000 років, вони перевірені часом. Але за кордоном нас часто питають: у вас, мабуть, революційні тексти, ви співаєте про те, що у вас відбувається.
Перед концертом ми завжди показуємо прапор і говоримо дуже важливі і чіткі речі: мир у всьому світі і стоп Путін. Після цього зал зривається в оплесках ― від Австралії до США. Люди солідарні з нашою позицією.
Анастасія Багаліка: У вас більше гастролей за кордоном, ніж по Україні.
Марко Галаневич: У 20-х числах лютого ми хочемо зробити концерти у Києві, Львові, Харкові й Одесі. Далі ― нові гастролі. У нас весь наступний рік розписаний у закордонних поїздках.
На більшості фестивалів українці виступають вперше, і це важливо ― знайомити з українською культурою, ділитися нашою творчістю. І є політичний момент ― показати, які ми, українці, тому що ми мусимо боротися із пропагандою, яка показує нас не з хорошої сторони.
Анастасія Багаліка: Яка ваша улюблена пісня в новому альбомі?
Марко Галаневич: Немає такої, тому що в кожну вкладаємо свою енергію, шматочок себе. Особливою для мене є «Чорна хмара», тому що це пісня моєї бабусі.
Євген Павлюковський: А як вона відреагувала на її сучасну переробку?
Марко Галаневич: Це було кумедно. Я посадив бабусю в машину, сказав: а заспівав ту пісню, яку у вас записав. Вона слухала, слухала, я хотів дочекатися її реакції. Вона дослухала і каже: все, так? І пішла.
Євген Павлюковський: Ви помітили якісь зміни на музичних радіостанціях із введенням квот? Вашу музику крутять на якихось радіо?
Марко Галаневич: ДахаБраха ― це не формат для радіо. Наші радіо мають вузьку спеціалізацію ― попса у хорошому сенсі. І жодного кроку вбік, на відміну від Польщі, Канади, Іспанії, де нас можна почути. Там радіостанції крутять дуже різну музику, у нас вибір ― шансон і попса.