Тетяна Трощинська: Ви побачили у тих цифрах намір далі реформувати освіту?
Ірина Когут: Усі плани, які оголошував уряд по змінах у середній освіті та у іншій знайшли відображення у цьому бюджеті. Середня освіта у бюджетному вимірі передусім означає заробітні плати освітян. Основна зміна у бюджеті стосується не стільки обсягу фінансування, але і він суттєво зріс. Зокрема, із 45 мільярдів до близько 52 мільярдів гривень. Це піде винятково на зарплати педагогів. А із місцевого бюджету будуть виплачувати інші так звані захищені видатки, які складають основну частину, окрім зарплат, комуналку та оплату для технічних працівників шкіл. Такий крок дасть можливість підняти зарплату вчителям, а уряд обіцяє її підняти на 50%.
Такий крок повинен стимулювати місцеву владу до раціоналізації місцевої мережі. На те, щоб найменші сільські школи, які не закривають через політичні мотиви, через інституційну слабкість місцевої влади та й через брак ресурсів для того,щоб організувати підвезення дітей. Це потрібно для того, щоб все-таки возити дітей на навчання до шкіл, які краще оснащені кадрами та навчальним обладнанням.
Тетяна Трощинська: Окрім цього підвищення інституційної спроможності місцевої влади, фінансування передбачено на професійну технічну освіту, яка вмирає.
Ірина Когут: Я би сказала, що професійна технічна освіта стартувала. Тому що не було коштів і людських ресурсів для її розвитку. А утримувати просто мережу закладів, де багато студентів не навчалися, а просто проводили час, було беззмістовним. Тому уряд вирішив передати і фінансування, і управління професійною технічною освітою на місцях. Цьогорічного бюджетного періоду це було зроблено не зовсім добре, тому що передали фінансування, не передавши право розпоряджатися майном. Цього року фінансування ПТУ передбачено із обласних бюджетів і міст обласного значення, які через децентралізацію суттєво збільшили свої доходи. Так вони повинні витягнути фінансування навчальних закладів, які їм дійсно потрібні.
Окрім цього, уряд прийняв перелік професій, підготовка спеціалістів яких будуть фінансуватися із держбюджету.
Василь Шандро: Яка буде ситуація із стипендіями наступного року?
Ірина Когут: Уряд застряг на півдорозі до реформи. Йдеться про ідеї, які оголошували і Міністерство фінансів, і Міністерство освіти. Тобто, реформування підходу до стипендійного забезпечення, коли будуть чітко поділені функції соціальних стипендій і академічних, які мають стимулювати студента.
У бюджеті справді передбачено два фонди. Для соціальних стипендій передбачено трохи більше трьох мільярдів гривень. Академічні стипендії складатимуть два мільярди. Проте, уряд заявляє, що частка отримувачів соціальних стипендій залишиться так само невеликою.
Більшість дітей із небагатих родин, яким потрібні додаткові гроші, щоб дозволити собі навчатися в університеті, мали б отримувати соціальні стипендії. А академічна мала б стимулювати до навчання трохи меншу кількість студентів. Це залишилося нереалізованим. За планами Міністерства освіти, яке воно озвучило, приблизно із 50% студентів, які отримуватимуть стипендію, лише 7% будуть отримувати соціальну стипендію, а 43% — академічну стипендію.
Тетяна Трощинська: Чи пов’язано це із тим, що суспільство не зовсім зрозуміло ідею стимулювання академічними стипендіями?
Ірина Когут: Це пов’язано із тим, що процес верифікації соціальних виплат, до якого мала бути прив’язана соціальна стипендія застопорився. Як тільки буде улагоджений процес верифікації можна буде за доброї волі уряду спокійно запровадити справжні соціальні стипендії, які зможуть забезпечити рівний доступ до освіти не залежно від того, чи походить дитина із бідної родини, чи із багатої.