Скільки коштує життя українця? Аналізуємо збитки від ДТП

Про дослідження, проведене за участю українських та іноземних експертів, розповіла голова ГО Traffic Challenge Ольга Дробишева

Євген Павлюковський: Розкажіть, що вдалося дізнатися в ході дослідження.

Ольга Дробишева: Дослідження було презентовано кілька днів тому. Усі результати ми виклали на нашому сайті.

Ми винаходили методику оцінки вартості життя. До того були деякі наробки, але єдиної загальноприйнятої методики не було. Ми спілкувалися з багатьма експертами, які проводили такі дослідження в різних країнах.

У нас вийшло три методики оцінки вартості життя:

• за збитками держави — вона спирається на офіційні зарплати, соціальні виплати — за цими показниками вартість життя склала 80 тис. доларів, і це дуже мала цифра
• методика українських економістів
• методика Алана Росса, за якою вартість життя вийшла 400 тис. доларів.

Різниця дуже велика. Вона показує, яка частина економіки знаходиться у тіні. Якщо ми беремо офіційні зарплати, цифра виходить дуже мала. Але люди, які їздять на автомобілях, не живуть на 2 тис. грн. Якщо ми будемо спиратися на валовий продукт, то побачимо зовсім іншу цифру.

Євген Павлюковський: Де будуть використовуватися ці цифри щодо вартості життя і яку саме цифру братимуть за основу?

Ольга Дробишева: Нашу діяльність активно підтримує транспортний Комітет ВР. Голова цього комітету казав, що дуже важливо розробити програму з безпеки дорожнього руху, якої сьогодні немає.

Ніхто не займався обрахуванням економічних збитків від смертей на дорозі і плануванням, як ці витрати можна зменшити. Комітет просуває ідею економічного планування задля безпеки дорожнього руху.

Я б пропонувала використовувати методику, яку використовують у Європі, тому що ми рухаємося до Європи, і ця методика зрозуміла для країн, які є нашими партнерами і донорами у багатьох проектах.

Ці методики можна використовувати для оцінки збитків від певного фактору, який впливає на смертність, наприклад, хвороби. Можна оцінити, що держава втрачає таку-то кількість коштів, і доцільно їх інвестувати в превентивні заходи.

За нашим дослідженням, Україна щороку втрачає 2,5% від ВВП. Я задля цікавості порахувала, що щохвилини ми втрачаємо 86 тис. грн, тобто 15-20 пенсій наших пенсіонерів.

Якщо ми зробимо план поступового зменшення цих витрат, економія дозволить нам інвестувати ці кошти в багато проектів, які потрібні нашій країні.

Євген Павлюковський: Є гарантія, що такий план з’явиться найближчим часом?

Ольга Дробишева: У керівництва держави є зацікавленість у розвитку цього напрямку, залученні інвестицій — фінансових та людських — для впровадження європейських моделей боротьби з дорожньо-транспортним травматизмом.

В Україні в останні роки були проекти з безпеки дорожнього руху, але ми не оцінювали і не могли оцінити їх ефективність. Безпеку на дорозі вимірювали кількістю травмованих і померлих, але ці цифри економічно нічого не значать.

Багатьох людей може обурювати думка про оцінку життя. Але ми повинні порахувати витрати, спланувати дії й оцінити їх ефективність. Якщо ми провели роботу і в нас знизились збитки — значить, ми правильно спланували і можемо рухатися далі.

До розмови приєднується експерт Вадим Володарський.

Анастасія Багаліка: Які юридичні моменти зачіпає це дослідження?

Вадим Володарський: Тут немає безпосередньо юридичного моменту. Не можна сказати, що визначили вартість життя, і це означатиме стягнення із винуватця ДТП такої суми.

Але є судова практика відшкодування у тому числі моральної шкоди. Вартість життя, якщо визначати її в економічному вимірі, те, що втрачає держава, залежить і від становища людини у суспільстві.

Зараз відшкодовується шкода, якщо людина була годувальником, відшкодовується моральна шкода, але фіксованого розміру відшкодування законодавством не передбачено.

Євген Павлюковський: Це може якось допомогти у страховій сфері, якщо була завдана шкода здоров’ю без летального наслідку?

Вадим Володарський: У нас цивільне страхування — дуже болюче питання. Тут треба починати із розміру страхового покриття і відшкодування.

Минулого року у нас з’явилася практика на рівні Верховного Суду, за якою людина, яка застрахувала цивільну відповідальність, не звільняється від претензій безпосередньо до неї з боку потерпілого ДТП. Який тоді взагалі сенс для водія у страхуванні?

Ольга Дробишева: 400 тис. дол. — це сукупний збиток і сукупна вартість життя. У дослідженні ми визначили складові частини цієї суми: фізичні витрати — наприклад, вартість ремонту автомобіля, адміністративні витрати — витрати поліції, пошкодження дороги тощо, витрати на медичні обслуговування і людські втрати — біль, горе, страждання.

Якщо ви позиваєтесь за якимось окремими витратами, то це буде тільки частина суми. Але на сьогодні люди позиваються тільки за аптечними чеками чи «витратами по залізу» — обладнанню чи автомобілю.

Зараз ми можемо створити новий прецедент, коли люди, що втратили здоров’я, годувальника, зазнали моральних збитків, можуть обрахувати за певною формулою збитки і виставити їх у формі претензій.