Собор РПЦ закрив тему самостійності УПЦ МП, — Юраш

Директор департаменту у справах релігій та національностей Мінкультури говорить про можливості діалогу між УПЦ КП та РПЦ щодо автокефалії

Ведучі

Анастасія Багаліка,

Сергій Стуканов

Гостi

Андрій Юраш

https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/12/hr_hh_2017-12-01_21-jurash.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/12/hr_hh_2017-12-01_21-jurash.mp3
Собор РПЦ закрив тему самостійності УПЦ МП, — Юраш
0:00
/
0:00

Гість ефіру — директор департаменту у справах релігій та національностей Мінкультури Андрій Юраш.

Сергій Стуканов: Відбувається Архієрейський собор РПЦ. Там зачитали листа від патріарха УПЦ КП Філарета. Була відозва російського собору з цього приводу. Патріарх Філарет дав з цього приводу конференцію, він сказав, що не збирається повертати КП під МП, сказав, що їх хочуть закликати на переговори до повернення до МП. Я хочу повернутися на кілька тижнів раніше, коли Філарет надіслав цього листа. Чи справді були сподівання, що РПЦ робить крок назустріч задля визнання автокефалії?

Андрій Юраш: Якщо ми говоримо про Архієрейський собор РПЦ, то він цілком передбачуваний. Це сторіччя подій, пов’язаних з російською церквою, сторіччя собору, який відновив патріаршество. До цього грандіозного заходу було запроектовано багато різних технологічних речей, зокрема планувалося, що в соборі візьмуть учать предстоятелі усіх православних церков світу. Особливий акцент мав бути зроблений на присутності Вселенського патріарха Варфоломія у Москві. З цього приводу і російські дипломати десятки разів їздили до Стамбулу, і спеціальні представники президента Росії, але він не погодився. Конфігурація з написанням патріархом Філаретом листа і реакції собору вкладається у рамки тих певних меседжів, які мали бути зреалізовані на соборі.

Читайте також: Особливий статус УПЦ МП існує вже 27 років — архієпископ Ірпінський Климент

Патріарх Філарет дуже чітко пояснив всю хронологію цієї події, що першопоштовхи, які були отримані духовенством УПЦ КП, йдуть від ієрархів МП, передусім це голова РПЦ за кордоном митрополит Ілларіон Капрал, який має свій осідок в США, але в добрих стосунках з московським патріархом Кирилом і з окремими представниками духовенства в Україні. Він став тією фігурою, яка започаткувала цей процес. Зрозуміло, чому сама ідея порозумітися з колишньою метрополією, з колишнім центром Москвою знайшла таку активну відповідь з боку патріарха і певної частини духовенства. УПЦ КП є де-факто автокефальною, давно існує в такому статусі, але не має повноти поєднання з іншими помісними православними церквами. Для голови церкви, для ієрархів важливо шукати шляхи визнання і підтвердження свого канонічного статусу. Зняття анафеми, яке мало відбутися за задумом і за тими певними нюансами, які посилали представники з Москви, були одним зі способів досягти бажаного результату.

Читайте також: Лист патріарх Філарет написав на запит РПЦ з урахуванням їхніх побажань, — Євстратій Зоря

Сергій Стуканов: Якщо на соборі планувалося зняти анафему, чому цього не сталося?

Андрій Юраш: Воно й не могло статися. Я не вірю, що МП серйозно розглядав таку можливість. Для Московського патріархату, для тих людей, які кермують цим кораблем, важливішою є певна гра, певні спекулятивні моделі, які вони приготували до цього Архієрейського собору як одну з головних інтриг, яка була розіграна. Чого досягли цим маневром представники МП безпосередньо у Москві (бо є ще УПЦ МП, представники якої на початковому етапі не були безпосередньо залучені)? Установка була така: спровокувати звернення, отримати це звернення і представити його як форму покаяння і намагання випросити прощення з боку патріарха Філарета, і для світової громадськості показати, що нібито голова помісної автокефальної незалежної української церкви патріарх Філарет жалкує про те, що він зробив, проситься назад.

Сергій Стуканов: Чи можна тоді казати, що патріарха Філарета до певної міри зловили на гачок? Що отримала УПЦ КП, вв’язавшись в цю гру?

Андрій Юраш: Я не згодний, що патріарх попався на гачок. Ні, він дуже гідно відповів. Що отримав Київський патріархат? По-перше, черговий урок, що сподіватися на що-небудь від Московського патріархату навряд варто. По-друге, він отримав новий вражаючий сплеск громадської уваги до цієї проблематики. По-третє, це не тільки урок для КП, це своєрідна школа і підтвердження для Вселенського патріархату, що Москва хоче гратися, вона не втрачає надії повністю контролювати ситуацію. Якщо Константинополь вчасно не зреагує на те, що ми зараз маємо в Україні, він може багато чого втратити і поступитися ініціативою МП.

Анастасія Багаліка: Як може вплинути це нове загострення на ідею української помісної церкви?

Андрій Юраш: Я думаю, що це не загострення. Це черговий етап обговорення. Як такого загострення я не бачу. Це було своєрідне розкриття. Ми побачили багато речей, які в рутинній, поточній ситуації далеко не часто розкриваються. Я маю на увазі, наприклад, коментар члена утвореної Архієрейським собором РПЦ від УПЦ протоієрея Миколая Данилевича, який дуже чітко розклав і показав програму. У своєму коментарі він абсолютно однозначно пояснив, що будь-які проблеми, пов’язані зі зняттям анафеми, можуть вирішуватися тільки після повернення до нульового варіанту. Він назвав це зняттям тих обставин, які призвели до анафеми, тобто насправді до виникнення помісної непідконтрольної МП церкви. Ми розуміємо, що ідеться про повернення до стану початку 90-х років, коли Москва контролювала все те, що відбувається. Ми чітко побачили, що в українському православ’ї є дві частини, які навряд можуть знайти порозуміння зі стратегічних питань.

Сергій Стуканов: Архієпископ Ірпінський Климент казав, що УПЦ МП має центр в Києві, але  підпорядковується Москві. Згадувалися законопроекти. Очевидно, ідеться про законопроект про зміну підлеглості релігійних організацій, а також про їхній особливий статус в Україні. Якщо ці законопроекти будуть ухвалені, то що зміниться для УПЦ МП?

Андрій Юраш: Владика Климент доводив, що УПЦ є повністю самостійною. Прес-секретар патріарха Кирила священик Олександр Волков заявив, що УПЦ залишається самокерованою частиною МП. Про самостійність не йдеться. Те, що відбулося 1 грудня у Москві, є кінцем будь-яких дискусій про те, яким насправді є статус УПЦ МП.

Будь-яка статутна діяльність має бути підтверджена Патріархом Московським і всієї Русі. Предстоятель обирається єпископатом, але благословляється Патріархом Московським і всієї Русі. Ім’я предстоятеля УПЦ в усіх храмах УПЦ згадується після Патріарха Московського і всієї Русі. Рішення про утворення чи знесення будь-яких єпархій та їхніх меж в УПЦ приймається синодом і обов’язково затверджується Архієрейським собором РПЦ. Рішення Помісного і Архієрейського соборів РПЦ є обов’язковими для УПЦ. УПЦ має власну церковну судову інстанцію, але вищою інстанцією є суд Архієрейського собору РПЦ. Святе мирро УПЦ отримує із Москви.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.