Сподіваюся, мої фільми про переселенців викличуть дискусію про те, що ж таке «інтеграція» — режисер Федорчук

«Різні шляхи, спільна доля»: так називаються фільми про переселенців. Як її створювали та хто є їхніми героями?

Ведучі

Валентина Троян

Гостi

Станіслав Федорчук

Сподіваюся, мої фільми про переселенців викличуть дискусію про те, що ж таке «інтеграція» — режисер Федорчук
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/10/hr-hh-21-10-08_fedorchuk.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/10/hr-hh-21-10-08_fedorchuk.mp3
Сподіваюся, мої фільми про переселенців викличуть дискусію про те, що ж таке «інтеграція» — режисер Федорчук
0:00
/
0:00

Говорили з головою ГО Українська народна рада Донеччини та Луганщини Станіславом Федорчуком.

Станіслав Федорчук: Якби мене запитали у 2014 і 2015 роках, для кого цей фільм, я б сказав, що для людей, незнайомих з переселенцями або людей, які мають стереотипні уявлення про них. Зараз я вважаю, що цей матеріал потрібний і самим переселенцям для того, щоб оцінити власні сили. Герої фільмів не стали мільйонерами, але знайшли покликання у новій громаді.

  • Їхня справа — це те, що їх надихає жити далі. Приклади наочні.

Героїня другого фільму Яна родом з Луганська. До війни вона була успішною підприємицею. Нині вона має у Тернополі, має благодійний магазин. Вона роздала 80 тонн гуманітарних вантажів: одягу, взуття та іншого. Переїхавши у Тернопіль, Яна шукала допомоги. Усвідомила, що бізнес не настільки цікавий, щоб присвятити цьому своє життя. Зараз вона допомагає не лише переміщеним людям, а й усім, хто цього потребує.

Позитивне мислення, проактивна позиція для людей, які були змушені виїхати з рідних міст, сіл, будуть наукою.

  • Варто дивитися не тільки на втрачене, але й на надбане. Ми надбали Україну. Ми лишилися з нею. І ми є її активною частиною, яка рухає Україну вперед, у бік Європи.

Сподіваюся, що ці фільми викличуть певну дискусію, діалог про те, що ж таке «інтеграція». Чи це 400 гривень на рахунок, чи інтеграція — але це те, коли тебе у твоїй громаді поважають.

Слухайте подкаст «Далі буде» з історіями переселенок та переселенців. 

У фільмах, які після 2014 року знімали різні автори про переміщених людей, я бачив багато жалю до себе. Цей жаль розкладає, а не мобілізує. Бачив багато аналізу того, що було б, якби не було війни. Як на мене, дуже часто ці документальні кадри дуже однобоко висвітлювали життя переселенця чи переселенки. Так, ніби ми, втративши свої домівки, втративши своє повсякдення, життя, щоденні практики, своїх друзів, оточення, родини, застигли у цьому стані.

  • У моєму оточенні знаю багатьох, хто з перших днів переселення стали добровольцями, редакторами нового онлайн-видання, відомими журналістами та журналістками. Я бачив, як їхній талант розкрився у таких умовах.

Навряд чи вони досягнули б цього результату, залишившись у Донецьку. Переконаний, що для них життя в окупації було б моральним рабством.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису