На засіданні Верховної Ради 5 квітня депутати задовольнили подання Генпрокуратури на притягнення до відповідальності депутата від “Волі народу” Олександра Онищенка, після чого підтримали подання про затримання та арешт депутата. Він підозрюється у причетності до продажу газу держпідприємства “Укргазвидобування” за допомогою кількох своїх компаній через “псевдобіржі”, що завдало державі збитків на загальну суму понад 1,613 млрд гривень.
Ірина Соломко: Це знакова подія для України. Журналісти і громадські активісти до кінця сумнівалися в тому, що Верховна рада проголосує за всі ці постанови. Було багато різних думок. Які ваші відчуття?
Єгор Соболєв: Я вірив, що ці голоси будуть. Бо коли є увага з боку суспільства, абсолютна більшість парламентаріїв не зможе піти ні на які угоди з совістю.
Євген Павлюковський: Це справді на сьогодні безпрецедентна подія для наших антикорупційних органів. Це перше подання, яке справді було погоджене. Що найцікавіше, за нього проголосувала більшість коаліційних фракцій: БПП, «Народний фронт», «Самопоміч» і навіть Радикальна партія. Чим, на вашу думку, можна пояснити таку єдність сил?
Єгор Соболєв: Я думаю, у кожної політичної сили треба запитувати окремо. Буде нечесно, якщо я буду говорити від імені інших партій. У нас на фракції «Самопоміч» дискусії взагалі не було. Хоча, як правило, кожне рішення стосовно голосування за певний законопроект обговорюється не одну годину. Але тут ми навіть хвилину не витратили, всім було ясно, що треба давати згоду.
Це насправді момент, коли Антикорупціїне бюро почне виправдовувати законодавство, що ми для нього створили і гроші платників податків, які ідуть на його утримання. Вони взялися за великих корупціонерів, які можуть вивести на топ-корупціонерів. І це дуже добре.
Євген Павлюковський: А чи було відомо під час голосування, що пан Онищенко вже покинув країну?
Єгор Соболєв: Мені особисто було відомо, бо я вранці говорив з людьми, які відстежують його пересування. Вони повідомили, що Олександр Онищенко вилетів у Мінськ. Начебто він замовив чартер назад, який відкладав кілька разів впродовж вчорашнього дня. Станом на сьогоднішній ранок він не здійснив перельоту. І наскільки я зрозумів, Мінськ означає Москва.
Ірина Соломко: Про це свідчать навіть фотографії, які він нібито сам виклав у соціальній мережі, а потім ними на своєму профілі поділилась Вікторія Боня, відома російська модель і співачка. Тобто справді на момент голосування було відомо, що Онищенко перебуває вже не в Україні. На своїй сторінці у Facebook він повідомив, що зараз перебуває в Австрії, де готується до Олімпіади. Пане Єгоре, як ви це можете прокоментувати?
Єгор Соболєв: Я завжди казав, що корупція — це найкращий агент Путіна в Україні. Вся українська клептократія як максимум — спроектована, як мінімум дуже заохочується з боку Кремля. Я не розумію, як зараз депутат українського парламенту може перебувати в Росії. Тим більше з якимось дівчатами, при всій повазі до них.
Я маю батьків у Росії, які там мене народили. Але після Євромайдану я жодного разу з ними не бачився і не уявляю, за яких обставин зможу з ними побачитися. Я просто не уявляю, як можна перетнути кордон держави, яка на нас напала і продовжує вбивати наших солдатів і громадян.
А людина, яка під слідством їде у Росію і ще намагається показати разом з ним дівчат, на мою думку проявляє неадекватність. Це черговий сигнал, що українська клептократія дуже тісно пов’язана й існує в інтересах Кремля. І це в результаті нас послаблює.
Ірина Соломко: Пане Єгоре, сьогодні були заяви, що розслідування щодо Онищенко ще не завершено. Наскільки переконливою є доказова база?
Єгор Соболєв: Для мене вона стовідсотково переконлива. Мільярдні оборудки навколо «Укргазвидобування» відбувалися вже багато років. Я впевнений, що вони проводилися у корупційній співпраці з керівництвом держави.
«Укргазвидобування» — це 75% українського видобутку газу.
Відбувалося це так: приватне підприємство запропонувало «Укргазвидобуванню» разом видобувати газ і, відповідно, разом його отримувати. Після цього їх спільна діяльність починала працювати виключно в інтересах приватної компанії. В результаті, газ дуже дешево продавався компанії-«прокладці», а далі за ціною в три і більше разів сировина перепродавалася на газовий ринок. Ця різниця осідала в приватні кишені. І я впевнений, не тільки в кишені Онищенка.
Я думаю, він говорить правду, що його життю загрожує небезпека. Бо те, що він може розповісти, буде свідченнями проти набагато вищих корупціонерів, ніж він сам.
Ірина Соломко: Все ж таки хочеться зрозуміти. Наразі Онищенко не перебуває в Україні, і наскільки ми розуміємо, дістати його з-за кордону буде вкрай важко?
Єгор Соболєв: Я думаю, його буде справді важко дістати, і це дуже прикро. Втім, ситуація не є безнадійною, тому що Антикорупційному бюро вдалося затримати ключових людей, які були задіяні в схемах.
Перепродавати державний газ спочатку компанії-«прокладці», а потім вже за справжньою ціною не важко. Але серйозним викликом для такого шахрайства є спроба прикрити ці оборудки. Я не думаю, що сам Онищенко передавав гроші керівництву держави і правоохоронним органам, щоб вони закривали на це очі. А це означає, що він мав спільників серед цієї групи, яка була затримана Антикорупційним бюро, і у їх же інтересах все розповісти, бо із втечею Онищенко, все лягає на них. Я думаю, це дуже хороший спосіб для слідства вийти на «дахувальників» цих схем.
Треба вимагати міжнародного розшуку і пробувати дістати його з Австрії, що за законодавством цієї держави є абсолютно легітимним.