«Громадське радіо»
З Володимиром Яворським, правозахисником та членом Гельсінської спілки говоримо про справу Надії Савченко та реальні шляхи звільнення української бранки Кремля.
Ірина Соломко: Чи можливий варіант, що Савченко обміняють або відправляють в відбувати покарання в Україну?
Володимир Яворський: Ця справ вже давно стала яскраво політичною і вже відійшла від права. В цьому є переваги, але є і проблеми. Савченко зі своїм рішучим характером пішла ва-банк, але я думаю, що її не звільнять в найближчі 20-30 днів. Якщо подивитися на те, як діють диктатори, то вони на такій інформаційній хвилі ніколи людей не звільняють. Зазвичай їм треба витримати паузу, яка триває рік або два. Вони не визнають публічної поразки. “Путін не може помилятися” – цю тезу росіяни будуть відтворювати будь-якою ціною.
Ірина Соломко: А чи можливий обмін на російських ГРУшників?
Володимир Яворський: Обміні – це не є правова процедура. Звичайно, її можна обміняти, але тоді російська сторона має визнати, що це російські ГРУшники, і що вони воювали в Україні. Тепер ця справа може бути лише в публічній площині. Росіяни бояться, що Савченко поїде в ПАРЄ, адже вона сильна і харизматична людина. Вона може “підірвати” півсвіту. Це буде величезна інформаційна пропаганда проти Росії, яку росіяни допустити не можуть. В цьому є величезна проблема цієї справи.
Ірина Соломко: Тобто Путін сам є заручником цієї ситуації?
Володимир Яворський: Так. Росіяни не сподівалися, що Савченко така сильна і яскрава постать. Але проблема в тому, що Савченко відмовилася від будь-яких правових шляхів. А політичні шляхи можуть бути досить примарними. Вона відмовилася подавати апеляцію – це означає, що справа не може слухатися в жодному міжнародному суді. Росіяни в такому випадку казатимуть, що справа погоджена судом, а оскільки апеляції не було, то ви погодилися з цим вироком.
Якщо Савченко відправлять в далеку колонію, де адвокат може отримувати доступ до неї раз на місяць, то буде дуже складно підтримувати цю інформаційну хвилю, особливо закордоном. Через півроку справа Савченко може потонути у вирі зовсім інших речей.
Ілона Довгань: Але ж Савченко збирається знову оголосити сухе голодування.
Володимир Яворський: Так. Але інформаційний потік дуже швидкий.
Ірина Соломко: З’явилася інформація, що російська сторона вимагає, щоб Україна визнала вирок російського суду. І лише після того її можуть звільнити.
Володимир Яворський: Тут мова йде про конвенцію про передачу засуджених для відбуття покарання. Формально там немає визнання. Просто Україна таким чином декларує, що вона приймає засудженого для себе. Але після цього президент може її помилувати і звільнити. Саме за такою конвенцією з Криму передаються ув’язнені, які хочуть відбувати покарання в Україні.
Ірина Соломко: Ви допускаєте такий розвиток подій щодо Савченко?
Володимир Яворський: Я підозрюю, що це найреалістичніший шлях в даній ситуації. Я думаю, що всі українські ув’язнені, після того, як вони стануть засудженими, будуть передані Україні. Це питання часу. Зазвичай це триває від одного до трьох років.
У мене інші побоювання. Савченко має дуже сильний характер. Він не для місць фактично радянських, де відбувають покарання, де людей ламають. Вона з цим зіштовхнеться і може не вижити в таких умовах. Радянські колонії, які лишилися в Росії не терплять бунтарства. Там з такими людьми дуже швидко розправляються. Савченко розуміє, що в колонії їй буде ще складніше, ніж зараз. І тому може піти ва-банк і голосити сухе голодування. Адже зараз є увага і в СІЗО до неї є доступ більший, ніж в колонії. Колонія – це фактично радянський концтабір, там мало що змінилося з тих часів.
Ірина Соломко: При достатньому тиску міжнародної спільноти на Путіна, Савченко можна буде звільнити за прикладом радянських дисидентів. Як технологічно це має відбуватися?
Володимир Яворський: Це може бути або помилування Путіним, або переведення для відбування покарання в Україну. Юридично може бути декілька варіантів вирішення, але це не так важливо. Ця справа вже давно вирішується суто політично. В Україні не існує процедури обміну ув’язненими. Але всі знають, що десятки наших людей були обміняні на російських військових.
Я переконаний, що це стане можливим в термін від кількох місяців до двох років – раніше диктатори не віддають своїх жертв. Але погано те, що ми не подаємо апеляцію. Це позбавляє нас шансів в майбутньому притягти до відповідальності тих людей в Росії, які причетні до справи Савченко. У нас в країні поки що немає традиції ставити юридичні крапки у справах. Це є проблема нашого суспільства.