Справа Василишина — вияв внутрішньолікарняної корупції, — Ольга Богомолець

Телефоном спілкуємось з Ольгою Богомолець, народною депутаткою України, Головою парламентського Комітету з охорони здоров’я. 

Андрій Куликов: Повідомлено про те, що СБУ затримано на хабарі заступника Міністра охорони здоров’я. Є повідомлення, що це Роман Василишин, керівник апарату міністерства. На Вашу думку, це гучне повідомлення чи відображення корупції, яка за деякими повідомленнями панує в системі охорони здоров’я? 

Ольга Богомолець: Після цього арешту, безперечно, двоякі почуття. З одного боку, безмежно соромно за братів «по цеху», з іншого — є радість від того, що правоохоронні органи працюють, а система буде приборкана. Чи буде вона приборкана в повному обсязі? Власне, той хабар, про який повідомили, є внітрішньолікарняною корупцією — це ті гроші, які люди сплачують лікарям, а вони, в свою чергу, ділять гроші з головними лікарями. Це все, безперечно, треба припиняти. Лікарям потрібно виплачувати таку заробітну плату, щоб вони могли піклуватися про здоров’я пацієнтів, а не шукати, як їм більше заробити. Зараз держава має дуже жорстко карати за хабарництво, а з іншої сторони — розуміти, що держава сама створила цей механізм, через який люди повинні шукати інші шляхи для заробітку.

Любомир Ференс: Пані Ольго, сьогодні ми можемо говорити про цілу систему, оскільки Дніпровський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб другого учасника корупційної схеми — Юрія Сирняка. Стало відомо, що всі ці корупційні діяння проводилися в Олександрійській лікарні: гроші збиралися з лікарів цього закладу та передавалися Юрію Сирняку. Потім він завозив ці гроші Роману Василишину. Скоріш за все, по іншим лікарням така ж сама ситуація. Тобто вся Україна окутана гідрою корупції чи будуть доказані інші епізоди?

Ольга Богомолець: Я знаю декілька лікарень, де головні лікарі точно не беруть хабарів. Говорити, що всі лікарі «чисті» — не можна. Є багато лікарів в Києві, які заробляють не тільки на пацієнтах. Вони ще використовують державні медикаменти, обладнання для додаткового заробітку. Це рівень не системної, а саме побутової корупції: коли люди заносять гроші лікарю, а що далі з цими грошима він робить — інше питання.

Андрій Куликов: Зі свого сумного досвіду лікування родички похилого віку знаю, що дійсно є випадки, коли лікарі «не беруть». Але ж бувають різні люди.

Ольга Богомолець: Наведу приклад системної корупції. В Комітеті ми проаналізувати закупівлі по 5-ти позиціям інсуліну. 15 областей України отримали субвенцію в розмірі 44 млрд — це кошти, якими МОЗ не розпоряджається, вони підконтрольні обласним адміністраціям. Різниця в закупівельних цінах того самого препарату в залежності від регіону коливається від 30 %  до 110 %. Умовно, одна область купила інсулін за 400 грн, а інша область витратила на той самий препарат 820 грн. Якщо змусити всю Україну купити ліки по найнижчій комерційній ціні, то економія на цих 5-ти позиція інсуліну склала би 100 млн гривень. Отже, ті 100 млн грн — гроші, які системно на рівні держави стають додатковим заробітком. Я писала заяви щодо цієї теми до прокуратури, СБУ, НАБУ, але там відповіли, що злочину в цьому не бачать, тому що на тендерах (ред. — по закупівлі) виграє найдешевша компанія.