США мають власний інтерес у розслідуванні щодо Приватбанку, — Власюк
У студії Громадського радіо юрист пояснює ситуацію, яка склалася навколо Приватбанку
Генпрокуратура розпочала розслідування і відкрила кримінальні справи за доведення «Приватбанку» до банкрутства. Про це заявив на підсумковій прес-конференції очільник банку Олександр Шлапак. Обговорюємо ситуацію з адвокатом, співзасновником «Lead office» Владиславом Власюком.
Ірина Соломко: Які юридичні прогнози цієї справи? Оці статті, 218 і 220 – наскільки важкі покарання за них передбачені?
Владислав Власюк: обидві статті стосуються доведення банку до банкрутства, там є підкреслена суспільна небезпечність у вигляді того, що банківська установа є місцем зберігання грошей. Від того, що банк доводиться до банкрутства страждають прості громадяни, тому там посилений кримінально-правовий захист, там передбачені більші санкції за вчинення таких злочинів. З точки зору перспективності – було б досить складно оцінювати, не маючи на руках жодних документів, але з тих публікацій на «Економічній правді», які ми бачили, і маючи деяку інформацію з власних джерел із Генеральної прокуратури, можна стверджувати про те, що за справу взялись серйозно. Є дуже вагомий фактор, який дозволяє мати стриманий оптимізм стосовно результатів даних кримінальних проваджень, а саме – інтерес уряду США. У них є власна фінансова розвідка, враховуючи, що рішення про націоналізацію «Приватбанку» було певною мірою і політичним рішенням, тобто так чи інакше, в сьогоднішніх умовах політики, погоджено зі США. Я думаю, що Сполученим Штатам Америки просто не подобається, що деякі люди намагаються пошити в дурні, в тому числі і їх, хай і опосередковано. Тому вони залучені до розслідування, вони мають власний інтерес, а їхня служба фінансових розслідувань, мабуть, найсильніша в світі. Жоден долар, який проходить по трансакціях, не сховається від США, якщо вони цього захочуть. Ті кошти, які в різні способи виводились у великих розмірах в різні країни, переважно в офшори, всі відслідковувались. Тепер питання у тому, наскільки можливо їх буде повернути. Зараз є очевидні докази того, що саме Коломойський та Боголюбов були, як мінімум, залучені в цю схему.
Є дуже вагомий фактор, який дозволяє мати стриманий оптимізм стосовно результатів даних кримінальних проваджень, а саме – інтерес уряду США
Ірина Соломко: Чи є у США доказова база, щоб допомогти українській Генеральній прокуратурі?
Владислав Власюк: Усі міжнародні трансакції проходять через декілька фінансових хабів, і у кожному з цих фінансових хабів є можливості для контролю цих трансакцій, і служби фінансових розслідувань США мають значний доступ до всієї інформації, яка їм потрібна. Якщо за розслідування береться служба фінансових розслідувань США, то ми точно знаємо, що якийсь результат буде. З точку зору засудження або доведення справи до суду в Україні – це відповідальність виключно Генеральної прокуратури України. Фінансова розвідка може допомогти з доказовою базою, але в нашій країні доведення справи до суду, якщо вона є політичною чи резонансною, залежить від політичної волі очільника Генеральної прокуратури.
Сергій Стуканов: Чинний голова правління «Приватбанку» назвав суму – це 190 млрд. гривень. На таку суму було надано позики низці компаній ще у 2014, 2015 роках. Він зазначив, що більшість із них мали негативне фінансове становище, були ненадійними. Голова Генеральної прокуратури, Юрій Луценко, говорив про те, що зараз ГПУ активно допитує членів кредитного комітету. Наскільки ці люди можуть справді надати важливу для слідства інформацію, оскільки, очевидно, що вони були прямо пов’язані у видачі цих кредитів?
Владислав Власюк: Всі кримінальні розслідування здійснюються паралельно за двома напрямками. Однин напрямок – це збір фактичної інформації, а інший напрямок – це оформлення доказів. Ці напрямки необов’язково співпадають. Я не думаю, що члени кредитного комітету розкажуть Генеральній прокуратурі чи фінансовій розвідці США щось таке, чого вони не знають. Але основна мета цих слідчих дій – це належним чином оформити матеріали кримінального провадження і передати їх далі до суду.
Ірина Соломко: Чому нам знадобилося скільки часу, щоб порушити ці кримінальні справи?
Владислав Власюк: Ключовий момент – це те, що до першого липня цього року існувало зобов’язання Коломойського і Боголюбова про те, що вони здійснюють реструктуризацію з цих проблемних боргів. Про це публічно говорить сам Нацбанк і ЗМІ, що існував лист, підписаний особисто Коломойським і Боголюбовим, яким вони зобов’язувались, в тому числі, здійснити реструктуризацію оцих боргових і проблемних кредитних зобов’язань. Перше липня минуло, робота ця проведена не була, відповідно, мабуть, виконавши свою частину «джентельменської» угоди, Нацбанк вважає цю угоду порушеною, відповідно вони тепер почали всю цю історію.
Сергій Стуканов: Які основні претензії пана Коломойського до держави?
Владислав Власюк: Я не знайомий з цими матеріалами, але всі розуміють, що це все не більше ніж маневр, який відволікає, абсолютно в стилі пана Коломойського, якщо ми пам’ятаємо історію з міжнародними авіалініями в Україні та «Аеросвітом» збанкрутованим, то ми так само побачили таку цілу промокампанію. Всі засоби підходять, з точки зору того, щоб довести чи обґрунтувати свою позицію або відволікти увагу від чогось більш правильного. В одному з цих листів, за підписом Коломойського і Боголюбова, вони прямо брали на себе зобов’язання про те, що будуть погоджувати усі свої ходи публічної комунікації. Як такі листи готуються? Спершу сторони про щось домовляються, а потім це лягає у формалізований лист. Це була предметна домовленість з першими особами держави, відповідно, вже тоді були побоювання до чого може вдатися пан Коломойський, вже тоді вони розуміли, що Коломойский, маючи в розпорядженні телеканал та деякі інші ЗМІ, може розпочати ось таку промодіяльність, ну от він її і розпочав.