Сто років тому газети могли виходити двічі на день, але не робили з повені тему дня, - історик

Гість ефіру – історик Віталій Скальський.

Анастасія Багаліка: Влітку по Україні прокотилася хвиля дощів, злив, були повені. Ми поговоримо про те, як в українській історії такі речі вже спромоглися змінити політичний порядок денний.

Віталій Скальський: Подібні речі впливають на політику, на наше повсякденне життя. Я не хочу сказати, що якийсь природний катаклізм змінить політику, прийдуть нові люди, одразу будемо обирати нового президента.

Дмитро Тузов: Але декілька катаклізмів можуть таке зробити?

Віталій Скальський: Можуть. В світовій історії такі речі бували. У 2004 році в Індонезії відбувається величезне цунамі, землетрус, а перед тим в одній з провінцій там тривала громадянська війна. Після цього ніякої громадянської війни, бо провінції тієї як такої вже не було, ні людей, ні землі.

Дмитро Тузов: Ми з вами пережили принаймні в Києві те, що називалося сніговим колапсом. Березень 2013 року. Я хочу сказати, що в Києві Майдан було підготовлено цим сніговим колапсом, тому що мобільні групи волонтерів сформувалися під час снігового колапсу. Ця громадянська активність почалася на початку року і була фіналізована вже під час революції.

Віталій Скальський: З іншого боку, той же снігопад у березні, і рейтинг міського голови впав практично до нуля.

Анастасія Багаліка: Як 100 років тому медіа справлялися з ситуацією пошуку винних? Зараз медіа ще тримаються, але все одно в ситуації, коли тоне центр Києва, всі намагаються на цьому якось «хайпонути».

Віталій Скальський: Якось не дуже й обговорювалася ця тематика. Є повідомлення, що сьогодні Дніпро піднявся ще на два метри, лівий берег повністю затопило, кияни плавають по Дніпру, дивляться на київську Венецію. Але розвинувся новий вид бізнесу: поплавати по затоплених слобідках на лівому березі, в той же час там з’явилися річкові пірати і грабували.

Постійно виходили щоденні газети. Були газети, які виходили двічі на день. І це не один листочок, а по 6 – 16 сторінок. Були видання «Киевлянин», «Последние новости». «Киевлянин» – це така антиукраїнська газета. Вони постраждали від повені. Внаслідок повені була затоплена київська електростанція. В місті зникло світло. Редакція газети «Киевлянин» мала великі гроші, вони були дуже модні, їхня друкарня була електричною. Шукали винних в політиці, погода була на тлі. Десь на останній сторінці буде повідомлення, що сьогодні нас затопило, а завтра буде щось інше.

Читайте також: Яку роль погода відіграла у перебігу подій Української революції?

Анастасія Багаліка: Але теми для з цього не робили?

Віталій Скальський: Ні. Дуже чітко було поділено повноваження. Населення розуміло, що затоплення – проблема міської влади.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.