Сто років тому газети могли виходити двічі на день, але не робили з повені тему дня, - історик

Віталій Скальський розповідає, як погода впливала на політику та як 100 років тому працювали медіа

Ведучі

Анастасія Багаліка,

Дмитро Тузов

Гостi

Віталій Скальський

Сто років тому газети могли виходити двічі на день, але не робили з повені тему дня, - історик
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-hh-18-08-25_skalskij.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-hh-18-08-25_skalskij.mp3
Сто років тому газети могли виходити двічі на день, але не робили з повені тему дня, - історик
0:00
/
0:00

Гість ефіру – історик Віталій Скальський.

Анастасія Багаліка: Влітку по Україні прокотилася хвиля дощів, злив, були повені. Ми поговоримо про те, як в українській історії такі речі вже спромоглися змінити політичний порядок денний.

Віталій Скальський: Подібні речі впливають на політику, на наше повсякденне життя. Я не хочу сказати, що якийсь природний катаклізм змінить політику, прийдуть нові люди, одразу будемо обирати нового президента.

Дмитро Тузов: Але декілька катаклізмів можуть таке зробити?

Віталій Скальський: Можуть. В світовій історії такі речі бували. У 2004 році в Індонезії відбувається величезне цунамі, землетрус, а перед тим в одній з провінцій там тривала громадянська війна. Після цього ніякої громадянської війни, бо провінції тієї як такої вже не було, ні людей, ні землі.

Дмитро Тузов: Ми з вами пережили принаймні в Києві те, що називалося сніговим колапсом. Березень 2013 року. Я хочу сказати, що в Києві Майдан було підготовлено цим сніговим колапсом, тому що мобільні групи волонтерів сформувалися під час снігового колапсу. Ця громадянська активність почалася на початку року і була фіналізована вже під час революції.

Віталій Скальський: З іншого боку, той же снігопад у березні, і рейтинг міського голови впав практично до нуля.

Анастасія Багаліка: Як 100 років тому медіа справлялися з ситуацією пошуку винних? Зараз медіа ще тримаються, але все одно в ситуації, коли тоне центр Києва, всі намагаються на цьому якось «хайпонути».

Віталій Скальський: Якось не дуже й обговорювалася ця тематика. Є повідомлення, що сьогодні Дніпро піднявся ще на два метри, лівий берег повністю затопило, кияни плавають по Дніпру, дивляться на київську Венецію. Але розвинувся новий вид бізнесу: поплавати по затоплених слобідках на лівому березі, в той же час там з’явилися річкові пірати і грабували.

Постійно виходили щоденні газети. Були газети, які виходили двічі на день. І це не один листочок, а по 6 – 16 сторінок. Були видання «Киевлянин», «Последние новости». «Киевлянин» – це така антиукраїнська газета. Вони постраждали від повені. Внаслідок повені була затоплена київська електростанція. В місті зникло світло. Редакція газети «Киевлянин» мала великі гроші, вони були дуже модні, їхня друкарня була електричною. Шукали винних в політиці, погода була на тлі. Десь на останній сторінці буде повідомлення, що сьогодні нас затопило, а завтра буде щось інше.

Читайте також: Яку роль погода відіграла у перебігу подій Української революції?

Анастасія Багаліка: Але теми для з цього не робили?

Віталій Скальський: Ні. Дуже чітко було поділено повноваження. Населення розуміло, що затоплення – проблема міської влади.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.