Сучасні технології навчаються сприймати мікросигнали мозку, — науковець Сергій Гейл
Про те, що таке нейроінтерфейси, на що здатні сучасні роботи та чи можлива телепортація, — в розмові з Сергієм Гейлом науковим співробітником Норвезького університету наук і технологій
Лариса Денисенко: Сергію, поясніть, що таке нейроінтерфейси?
Сергій Гейл: Нейроинтерфейсы — это приборы, которые позволяют считывать электромагнитные волны, излучаемые головным мозгом, и превращать их в полезные сигналы, которые мы сможем использовать для управления приборами домашнего обихода — чайниками, микроволновками и т.д.
Лариса Денисенко: У своїй TED-промові ви говорили, що якщо людина думає, що хоче підійняти руку, і коли підіймає її, — мозок подає майже тотожні сигнали. Чи можна зробити з цього висновок, що за допомогою розвитку технологій людей, обмежених у русі, можна буде виліковувати за допомогою таких сигналів?
Сергій Гейл: Наверное, не излечивать, но возвращать к полноценной жизни. Есть электромеханические руки и ноги, которыми можно управлять. Не так, правда, как живой биологической рукой, но мы с каждым годом приближаемся к разгадке того, как кодируется сигнал мозга и как происходит передача сигнала от мозга к мускулам.
Лариса Денисенко: Тобто, ти просто думкою подаєш сигнал і вся ця автоматика працює. А як щодо пам’яті? Чи можна завдяки таким технологіям відтворити пам’ять не тільки з дитинства, але «витягнути» з людини історія роду?
Сергій Гейл: Это сложный вопрос, потому что тут затрагивается вопрос генетической и сенсорной пам’яти. Если нет повреждений головного мозга, то все, что мы видели и слышали, теоретически можно достать. Практически это сделать на сегодняшний момент будет очень сложно. Но в Японии сейчас ведутся роботы над тем, чтобы записывать сны. После того, как человек просыпается, он сможет воспроизводить все, что видел во сне.
Лариса Денисенко: Якщо людина втратила пам’ять, чи можна за допомогою таких технологій зрозуміти, на що вона хворіла, які ліки для неї небезпечні, а завдяки чому її, власне, можна витягнути і довести до ладу?
Сергій Гейл: На сегодняшний день это было бы очень сложно. На данный момент нет, но в будущем возможно.
Андрій Куликов: Якщо ці нейроінтерфейси можуть змусити працювати холодильник, то тут вже один крок до телепортації. Телепортація теж вже у межах досяжності?
Сергій Гейл: В австралийском университете сделали телепортацию лазерного луча. Это было несколько лет назад. Я не знаю были ли повторные успешные эксперименты в других университетах. Но ученые из австралийского университета говорили, что у них были успешные эксперименты.
Лариса Денисенко: Що нового вдалося дізнатися вченим про роботу мозку впродовж 21 століття? Чи є якісь речі, які раніше не видавалися цікавими, або які неможливо було дослідити, а зараз вони нас вражають?
Сергій Гейл: Если вы будете смотреть на экран (а он разделен на много квадратиков и каждый из них мигает со своей частотой), при мониторинге электромагнитного излучения вашего мозга я смогу узнать на какой квадратик как сфокусировалось ваше внимание. Таким образом можно управлять роботом: если вы смотрите на стрелку «вперед», машина будет двигаться вперед, если на стрелку «назад» — соответственно назад.
Дзвінок: Як щодо пророчих снів? Чи мають вони наукове підґрунтя?
Сергій Гейл: Є така книга «Thinking fast and slow», у ній написано, що мозок працює у системах 1 і 2. Система 1 відповідає за інтуїцію, а система 2 — більш логічна. Ми сприймаємо світ через метамоделі. Наприклад, ми бачимо двері і розуміємо, як вони функціонують. Але коли ручка вмонтована не там, де треба, ми логічно розуміємо, що щось не так. Ось і коли нам сниться, як падає чорна люстра, то логічно розуміємо, що там чи шурупи повідпадали чи щось інше, а інтуїтивно — що це до чогось недоброго. Мені здається, що пророчі сні можна якось пояснити.
Фото: jewish-museum.ru