Судова реформа неможлива без реформування адвокатури і прокуратури, — юрист

В студії «Громадського радіо» Андрій Козлов, юрист-міжнародник, Координатор проекту організації Democracy Reporting International «Підтримка відкритого, демократичного процесу реформ в Україні».

Лариса Денисенко: На якому етапі реформування правосуддя знаходиться Україна?

Андрій Козлов: Конституційна реформа в частині правосуддя була попередньо схвалена Верховною радою. Тепер на цій сесії має набрати 300 голосів і зміни набудуть чинності.

У кулуарах є думка, що новостворена коаліція для того, щоб підтвердити свою життєздатність, буде здатна зібрати необхідну кількість голосів.

Лариса Денисенко: Які наразі є проблемні питання? Мені здається, що про реформу адвокатури, наприклад, менше говорили, ніж про реформу судової системи?

Андрій Козлов: Адвокатура через специфіку діяльності є відображенням судової системи. Саме тому найбільшої уваги приділялося реформі судової системи. Якщо вона не очиститься, то реформа адвокатури буде фікцією.

Анастасія Багаліка: Назвіть основні пукти тієї судової реформи, яка вже підготовлена як документ?

Андрій Козлов: Перш за все, підвищення рівня незалежності судів. Але, коли судам надається великий ступінь незалежності, дуже важливо, щоб ті суди, які є зараз не законсервувалися і не перетворилися остаточно на замкнену корпорацію.

Проект, якій вноситься, робить це можливим завдяки декільком моментам, а саме: процедура оцінювання, введення прозорого конкурсу на всі судейські посади, реорганізація окремих судів. Також перед всіма суддями постане вибір: або вони йдуть на відкритий конкурс, або — у почесну відставку.

Судді, які відмовляться і від оцінювання, і від відставки, будуть звільнені.

Почесна відставка вийде дешевше і швидше, ніж доводити, що той чи інший суддя є негідним своєї посади.

Лариса Денисенко: Це не є почесною індульгенцією — відправляти у почесну відставку того, хто в судейському кріслі поводився не зовсім чесно?

Андрій Козлов:  Це не означає, що людину ніколи не переслідуватимуть. Але це компроміс, щоб пришвидшити процедуру.

Лариса Денисенко: Верховний суд припинить бути Верховним судом України. В чому буде різниця?

Андрій Козлов: Нова назва означає нову інституцію. Це реорганізація, і на посади має відбутися відкритий конкурс. Сенс існування Верховного суду як найвищої інстанції полягає в тому, щоб він всім своїм складом розглядав справи. Якщо він знову буде дробиться по маленьких колегіях, то це означатиме, що в одному і тому ж суді з’являться різні підходи до справи. Бажано, щоб суд слухав всі справи всім своїм складом.

Лариса Денисенко:  Що можна зазначити про реформу інших інституцій в судовій системі?

Андрій Козлов: Йдеться про прокуратуру і адвокатуру. Якщо раніше прокуратура мала цілий розділ в Конституції, то тепер всі її повноваження зводяться до однієї статті. Аналогічно одна стаття відводиться адвокатурі.

Прокуратура мусить втратити функції загального нагляду, функцію слідства, яка буде замінена процесуальним керівництвом. Вона виконуватиме функцію публічного звинувачення в судах, і лише в окремих випадках прокуратура матиме можливість представляти державу.

Що стосується адвокатури, то вводиться принцип того, що в суді особу може представляти виключно адвокат, крім деяких справ – виборчих, трудових, тих, де стороною є людина неповнолітня або недієздатна, тощо. Це робиться для того, щоб процес був більш якісний, щоб особа, яка представляє когось в суді, несла дисциплінарну відповідальність. Потрібно внести зміни до звичайного законодавства таким чином, щоб адвокатська вертикаль не давила на адвоката і він не був від неї залежним.

Анастасія Багаліка: За який термін ми вкладемося в реформи?

Андрій Козлов: Я сподіваюсь, що 5-7 років — реалістичний термін. Потрібно підготувати кадровий резерв, видокремити кращих з кращих. Та створити достатню кількість нормальних суддів, які, як антивірус, почнуть перетворювати цю хвору систему на нормальну.

Анастасія Багаліка: Як краще робити з судовою реформою — проводити її  узагальнено по всій країні чи точково?

Андрій Козлов: Краще в цій сфері починати з гори. Якщо буде все гаразд у вищих інстанціях, починаючи з касаційного та апеляційного судів, то недоліки знизу будуть виправлятися. Тоді ця реформа одразу буде всеукраїнською, а не точковою.

Анастасія Багаліка: Які кроки необхідно зробити, щоб підійти до початку судової реформи?

Андрій Козлов: Потрібно, щоб в парламенті знайшлися 300 відповідальних депутатів. Щоб вони побачили, що невеличкі недоліки реформи, які вони вважають недоліками, не варті того, щоб цю реформу гробити.

Поки що перед реформою стоїть стіна у депутатських 300 голосів.