
Полон китайців продемонстрував всю малоспроможність української політики щодо Китаю, — Магда
Події тижня в Україні та світі обговорюємо з директором Інституту світової політики Євгеном Магдою у новому випуску подкасту-тижневика «Далі заголовків».

Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Краще ми б не брали в полон китайських громадян?
Вікторія Єрмолаєва: Весь тиждень ми обговорювали присутність китайських військових на війні в Україні на боці Росії. Декількох взяли в полон. І Китай зазначив, що не хотів би, щоб їхні громадяни воювали. А водночас Держдепартамент США сказав, що це «дуже тривожна тенденція», і «тривожними є докази участі громадян Китаю у війні проти України». І в цій заяві Держдепартамент наголосив, що 80% допомоги Росії у цій війні надає саме Китай. Чи ця вся ситуація якось може змінити загалом кількість допомоги Росії у війні тощо?
Євген Магда: Зараз скажу парадоксальну річ: краще б цих двох полонених китайців не було. Тому що їхня поява в українському полоні продемонструвала всю малоспроможність української політики щодо Китаю. У нас спочатку не було там півтора роки посла. Потім більш ніж півтора роки був Пало Рябікін, який нічим себе не зарекомендував там взагалі.
Читайте також: Коли можливий імпічмент Трампа? Пояснює професорка Лідія Смола
Потім, за весь час можна тільки пригадати, що Дмитро Кулеба і Андрій Сибіга зустрічалися з керівниками китайського зовнішньополітичного відомства. Потім зараз ця ситуація із полоненими. Зараз новий посол, пан Нечитайло, туди (в Китай — ред.) поїхав. Тобто, є указ, але я, наприклад, не берусь прогнозувати, коли саме він вручить вірчі грамоти, тому що він опинився в ситуації, коли зразу йому «з місця — в кар’єр» буде треба вирішувати це питання.
З точки зору статистики, це нікчемна цифра — 2 китайці з 1,7 мільярда. І я цілком припускаю, що це для Росії це більш вигідно. Вони показують, що «Китай нас підтримує». «Сталін і Мао слухають нас», — тільки в XXI столітті. А ми маємо проблему, як з Китаєм нам тепер говорити. Приховати це не можна. А які у нас аргументи? Для того, щоб ми Китаю казали «давайте, ви відмовляйтеся від підтримки Росії».
Читайте також: Миру з Росією не буде навіть якщо гармати перестануть стріляти, — Олександр Хара про архітектуру безпеки в Європі
Вони скажуть: «так у нас був план разом із Бразилією, ми пропонували з президентом Сілвою, щоб ви спільно, відповідно діяли, щоб все це зупинилося, а вам Трамп зараз пропонує ще й гірші умови, а ви перед ним бігаєте на цирлах». Я моделюю зараз китайську логіку. Поки що таких заяву, думаю, напряму не звучало.
І це не просте випробування для української дипломатії насправді.
Андрій Куликов: Тоді ми вашу логіку і на Індію можемо поширити, тому що відомі факти участі індійських громадян у війні проти України.
Євген Магда: Але після візиту прем’єра Моді, їх всіх відкликали з російської армії, тобто, це, я так зрозумів, була його принципова позиція для того, щоб продовжувати економічні відносини, а вони для Індії та Росії взаємовигідні. Росія продає тіньову нафту, а Індія купує, і це забезпечує її достатньо швидкі темпи економічного зростання.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі або у відео на Youtube-каналі
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:
- за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
- ставши нашими патронами на Patreon
- PayPal: vokyluk@ukr.net
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту