Судова реформа: погляд реформаторів, професійного середовища, суддів та ГРД

Політичну залежність, корупцію, брак фінансів у судах має вирішити широка судова реформа.

Ведучі

Лариса Денисенко,

Ірина Славінська

Гостi

Тетяна Суярко,

Костянтин Красовський,

Анна Огренчук

Судова реформа: погляд реформаторів, професійного середовища, суддів та ГРД
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr-hh-18-07-31_krasovskiy-chyzhik-ogrenchuk-suyarko.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr-hh-18-07-31_krasovskiy-chyzhik-ogrenchuk-suyarko.mp3
Судова реформа: погляд реформаторів, професійного середовища, суддів та ГРД
0:00
/
0:00

Про реформу правосуддя в Україні поговоримо з Костянтином Красовським,  керівником головного департаменту правової політики АП, секретарем Ради з питань судової реформи.

Лариса Денисенко: Якщо згадати, скільки разів у країні стартували судові реформи, можна збитися з рахунку. Давайте поговоримо про важливість інституційних та кадрових реформ.

Констянтин Красовський: Реформа достатньо широка, багатовимірна. Ми вже затронули два виміри: інституції та люди. Але є ще один вимір, який був головним на першому етапі, – це правила, нормативи, закони, які приймалися. Це не тільки багатовимірна, а і багатоетапна реформа. Ми пам’ятаємо 2014 рік після Революції гідності. Ми всі погодились, що так, як раніше, судова система існувати не може. Президент запропонував багато реформ у стратегії 2020 і одна з реформ була судова. Щоб реформа відбувалась належним чином, була створена Рада з питань судової реформи – це спеціальний дорадчий до президента орган, який напрацьовував цю реформу. Перше, що було зроблено – була розроблена стратегія.

Щоб реформа відбувалась належним чином, була створена Рада з питань судової реформи – це спеціальний дорадчий до президента орган, який напрацьовував цю реформу.

Лариса Денисенко: Що означають ці зміни в законодавстві? Що важливо усвідомлювати громадянам?

Констянтин Красовський: Щоб щось реформувати, треба ідентифікувати проблеми. З якими проблемами стикалась судова гілка влади: політична залежність, непрофесіоналізм, корупція, брак фінансування – ці проблеми були на відповідних стадіях вирішені на законодавчому рівні. Перша стадія була прийняттям законів, без яких далі неможливо працювати. Треба було вирішити ті нагальні проблеми, повернути до Верховного суду України деякі функції, які були забрані на попередньому етапі. Ці питання були вирішені Законом про забезпечення права на справедливий суд. Другим етапом і викликом були зміни до Конституції. Вони були необхідними тому, що багато питань, в тому числі політичну залежність, безвідповідальність, непрофесійність, неможливо було вирішити через запобіжники у Конституції. Нам на них звертала увагу Венеціанська комісія. Цього року ми вже 2 роки живемо, відповідно до змін до Конституції у системі правосуддя. Третій етап – імплементаційний закон: це закон про вищу раду правосуддя, про виконавчу службу. Зараз Рада з питань судової реформи підготовила новий закон про адвокатуру та адвокатську діяльність. В тому році були прийняті процедурні кодекси – це нові правила гри, по яких строїться робота судді та інших юридичних професій, в першу чергу адвокатів та прокурорів.

Ірина Славінська: Далі у нас є нагода підключити до розмови ще одну співрозмовницю – це Галина Чижик, співкоординаторка ГРД.

Галина Чижик: Медіація між громадськими органами і кваліфікаційною комісією досі триває. Можна говорити детальніше про цей процес. Але якщо говорити загалом про судову реформу, пан Констянтин так все красиво розповідає, але, мені здається, що це опис якоїсь паралельної реальності. З точки зору людини, яка перебувала всередині цього процесу, я можу дуже просто сказати – реформи немає. Ті зміни, які відбуваються, це дуже точкові зміни. Наприклад, змінилася назва, але майже 50% суддів нового суду – це старі судді вищих судів. Конкурс до Верховного суду не був прозорим і цьому оцінку так само дали європейські інституції. В результаті 27 суддів є недоброчесними, за оцінкою громадськості. За даними останнього опитування, 46% українців вважають, що ситуація з правосуддям стала гіршою, ніж була до Революції гідності.

Лариса Денисенко: Але ж ви, напевно, бачили навіть у публічних дописах, які дозволяють собі судді Верховного суду, що змінився якісний і змістовний підхід навіть до написання рішень. Як ви схарактеризуєте те, що роблять деякі з суддів нової формації, які зайшли через конкурс?

46% українців вважають, що ситуація з правосуддям стала гіршою, ніж було до Революції гідності.

Галина Чижик: До Верховного суду влилася свіжа кров. Є кілька суддів, які є агентами змін, і які намагаються впроваджувати якісь позитивні зміни. Але головами касаційних судів стали представники старої системи – вони як раз задають тон діяльності всієї судової інстанції. Тому кардинальних змін, шанс на які у нас був, не відбулося. Відбулись точкові зміни, але якості кращої загалом поки що ми не бачимо.

Ірина Славінська: І підступний голос із натовпу каже: але ж судді лишились ті самі. І ми переходимо до кадрової реформи.

Констянтин Красовський: Суспільство поставило проблему перед державою, а держава реалізувала це через кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді – зараз воно відбувається. Венеціанська комісія сказала нам, що цей процес має відбуватись дуже швидко тому, що не можуть бути судді підвішені у такому стані. У нас 5 тисяч суддів повинні пройти кваліфікаційну комісію. Зараз пройшло вже близько 2 тисяч суддів.

Лариса Денисенко: З нами на зв’язку Анна Огренчук – голова Асоціації правників України з процесуального права, керуюча партнерка компанії LCF, членкиня ради з питань судової реформи при Президенті України. Як на ваш погляд відбувається судова реформа?

Анна Огренчук: Адвокати і наші клієнти очікували на цю судову реформу. Ми повинні оцінювати якість судових рішень. Коли ми говоримо про реформу, ми би хотіли бачити якісні судові рішення, які є зрозумілими і послідовними. Звісно, є недоліки, але найголовніше, що ми побачили після реформи – це те, що новий Верховний суд став більш відкритим і він є готовим до діалогу. Нові стандарти зрозумілі для адвокатів і наших клієнтів. Які наші побажання, як представників професійних середовищ і адвокатів наших клієнтів: ми б хотіли, щоб матеріальне забезпечення судів було на належному рівні. Тому, що ті черги в судах перших інстанцій спричинені не належним матеріально-технічним забезпеченням і тією кількістю справ, які слухаються в судах першої інстанції. Якщо подивитись статистику, кількість справ не зменшується – вона зростає. І, звичайно, судді можуть не встигати в належні сроки вирішувати ті справи.

Лариса Денисенко: Наразі в нас на зв’язку Тетяна Суярко членкиня ради суддів. Як суддівство почувається в процесі судової реформи?

Тетяна Суярко: Кожен суддя настільки відчуває цю реформу! І суддя відчуває це через кваліфікаційне оцінювання, яке ми зараз всі проходимо, відчуваємо на собі зміни процесуального законодавства, відчуваємо шалене навантаження, у зв’язку з кадровим голодом. Це можна віднести до мінусів тієї реформи, яка відбувається, але, можливо, інакше і не можна було взагалі впроваджувати реформу.

Ірина Славінська: Що ще потрібно змінити, як в плані процесуальних змін так і процедур, щоб дійсно була відчутніша і помітніша судова реформа?

Тетяна Суярко: Потребує реформування і інститут адвокатури, і прокуратури. Без ефективного фукнціонування прокуратури та адвокатури не можна говорити про ефективний судовий захист. По-друге, це виконання судових рішень. Оскільки громадянин не отримає вирішення своїх проблем, якщо рішення не буде виконано. Без виконання – це лише папірець для кожного громадянина. Ну і можливо найскладніше завдання для держави вцілому – це виховання правової культури і поваги до суду, як до інституції. Оскільки, це єдина структура, яка здатна цивілізовано вирішувати конфлікти, і іншого механізму організації нашого спільного життя, як громадян країни, немає.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.