Олег Рибчук: Для мене абсолютно очевидно чому. Тому, що ми не бачимо ні в діях Президента, ні в діях Прем’єра реального бажання робити системні зміни. Мало того влада реально заплющує очі і робить вигляд, що це не її проблема. Згадайте, як довго формувалася Вища рада юстиції, яка може звільняти суддів. Вимоги люстрації суддів почалися саме на Майдані. Тут криється проблема зниження рівня довіри суспільства до суддів, адже саме вони штампували рішення, через які страждали невинні студенти. І ці судді не зазнали ніяких дисциплінарних заходів. Далі ми бачимо, що Генеральна прокуратура намагається Сакварелідзе і його однодумцям пришити справу — це стає вже міжнародним скандалом. На рівні посла та Держдепартаменту навіть американці зреагували і демонстративно підписали угоду із заступником Генерального прокурора, що буває вкрай рідко. Джо Байден дуже влучно сказав: «That’s it, Arseniy». Мене ще турбує те, що місяці чотири тому Президент обурився тим, що арештовані корумповані держслужбовці виходять під заставу і вніс пропозицію, щоб це змінити. І що ми бачимо: ця пропозиція, за яку б проголосували чи не всі депутати, досі нереалізована.
Дмитро Тузов: То виходить, що суддівська система сильніша від держави, якщо її не можна змінити?
Тарас Шепель: Це дуже важке питання, адже суддя — найбільш захищений чиновник. Його не можна звільнити через те, що у нього недостатньо кваліфікації — треба довести, що він порушив присягу. А головні причини незадоволення діями суддів — по-перше, тотальна корупція, а по-друге, історично сформована залежність від виконавчої гілки влади. Змінювати судову систему дуже важко, через те, що у неї особливий статус окремої гілки влади, а судді — найбільш захищені чиновники.
Дмитро Тузов: А чому судова реформа не була проведена за часів Президента Ющенка?
Тарас Шепель: Це питання суспільного запиту. Тоді був суспільний настрій, головний акцент якого — на аспекті незадоволення особистостями. А у теперішнього Майдану був запит щодо слідування європейських цінностей.
Дмитро Тузов: Що зараз потрібно зробити?
Тарас Шепель: Зруйнувати механізм самозахисту цієї системи. Тому нам потрібні конституційні зміни, бо саме в Конституції передбачені вичерпні підстави для звільнення суддів з їх посад. До того ж, історично склалося, що судова влада залежить від виконавчої гілки держави. Так, історія демонструє ту ситуацію, коли суддівське середовище традиційно підлаштовується до тієї влади, яка приходить. Це і є система самозахисту. Я схильний думати, що на сьогодні судова влада більше залежна від Президента.
Дмитро Тузов: На скільки зараз працюють соціальні ліфти, які виносять на посади молодих юристів, людей, які розуміють, що таке чесне правосуддя?
Тарас Шепель: Зараз в Україні немає таких механізмів, немає таких ліфтів. Тому нашим завданням є розімкнути це замкнене коло і допустити до системи цих людей. Зараз конкурує дві позиції: позиція переатестації суддів та позиція перенабору суддів. Ми говоримо про те, що переатестація стосується лише діючих суддів. Вона не дасть репрезентативності порівняно з тими юристами, які знаходяться поза системою. Для того, щоб це зробити потрібен все-таки перенабір суддів, щоб всі були поставлені в рівні умови: і діючі судді, і юристи, які хочуть ними стати.
Дмитро Тузов: Що можуть зробити пересічні громадяни, коли стикаються із свавіллям і порушенням їхніх прав у судах?
Тарас Шепель: Одним із небагатьох здобутків Закону «Про справедливий суд» є те, що громадян дозволили вести фіксацію процесу. Зрештою, весь інструментарій залишається старим: апеляційне оскарження і скарги на суддів у дисциплінарні органи. Також працює програма «Відкритий суд», створена активістами Реформаційного Пакету Реформ: можна запрошувати журналістів для фіксації судового процесу.
Проводити реформи в судовій системі надзвичайно складно, бо судді мають спеціальний статус і законодавчий захист,— говорить експерт Реанімаційного Пакету Реформ Тарас Шепель. «Судді завжди були залежними від влади», — продовжує засновник і керівник ГО «Центр UA» Олег Рибачук. Теж саме стосується й прокуратури. «Зважте: і Президент, і Прем`єр вимагають покарати винних у корупції, а прокурорів, які «попались» на величезному хабарі, випускають під заставу. Та й справу проти них порушили не одразу, а лише під тиском громадськості. Тож краще набрати молодих юристів, так, як це зробили з новими поліцейськими, аніж продовжувати існування старої корупційної системи», — говорить Рибачук. А Шепель рекомендує громадянам фіксувати на відео та диктофони судові процеси, і в разі неправомірних дій суддів, звертатись до ЗМІ та оскаржувати вердикти в апеляційних установах. За словами експерта РПР, це діє на представників феміди.
Дмитро Тузов: Як просуваються зміни у сфері судової влади?
Тарас Шепель: Реформи в країні просуваються дуже повільно. Якщо говорити про судову реформу, то громадяни ще не відчувають, що вона відбувається. Дані соціологічних досліджень Центру Разумкова демонструють той факт, що рівень довіри до суддів за останній рік знизився на декілька відсотків. По Європі це найнижчий показник по даному питанню та однин із найнижчих у світі.
Дмитро Тузов: А чому цей показник зменшується: ситуація погіршується?
Тарас Шепель: Моя особиста думка, що у людей були дуже великі очікування позитивних змін. Після Майдану і я, і колеги сподівалися, що зміни охоплять і суддівську сферу. Але чомусь зміни не торкнулися суддівського середовища.
Дмитро Тузов: А чому, як вважаєте?
Олег Рибчук: Для мене абсолютно очевидно чому. Тому, що ми не бачимо ні в діях Президента, ні в діях Прем’єра реального бажання робити системні зміни. Мало того влада реально заплющує очі і робить вигляд, що це не її проблема. Згадайте, як довго формувалася Вища рада юстиції, яка може звільняти суддів. Вимоги люстрації суддів почалися саме на Майдані. Тут криється проблема зниження рівня довіри суспільства до суддів, адже саме вони штампували рішення, через які страждали невинні студенти. І ці судді не зазнали ніяких дисциплінарних заходів. Далі ми бачимо, що Генеральна прокуратура намагається Сакварелідзе і його однодумцям пришити справу — це стає вже міжнародним скандалом. На рівні посла та Держдепартаменту навіть американці зреагували і демонстративно підписали угоду із заступником Генерального прокурора, що буває вкрай рідко. Джо Байден дуже влучно сказав: «That’s it, Arseniy». Мене ще турбує те, що місяці чотири тому Президент обурився тим, що арештовані корумповані держслужбовці виходять під заставу і вніс пропозицію, щоб це змінити. І що ми бачимо: ця пропозиція, за яку б проголосували чи не всі депутати, досі нереалізована.
Дмитро Тузов: То виходить, що суддівська система сильніша від держави, якщо її не можна змінити?
Тарас Шепель: Це дуже важке питання, адже суддя — найбільш захищений чиновник. Його не можна звільнити через те, що у нього недостатньо кваліфікації — треба довести, що він порушив присягу. А головні причини незадоволення діями суддів — по-перше, тотальна корупція, а по-друге, історично сформована залежність від виконавчої гілки влади. Змінювати судову систему дуже важко, через те, що у неї особливий статус окремої гілки влади, а судді — найбільш захищені чиновники.
Дмитро Тузов: А чому судова реформа не була проведена за часів Президента Ющенка?
Тарас Шепель: Це питання суспільного запиту. Тоді був суспільний настрій, головний акцент якого — на аспекті незадоволення особистостями. А у теперішнього Майдану був запит щодо слідування європейських цінностей.
Дмитро Тузов: Що зараз потрібно зробити?
Тарас Шепель: Зруйнувати механізм самозахисту цієї системи. Тому нам потрібні конституційні зміни, бо саме в Конституції передбачені вичерпні підстави для звільнення суддів з їх посад. До того ж, історично склалося, що судова влада залежить від виконавчої гілки держави. Так, історія демонструє ту ситуацію, коли суддівське середовище традиційно підлаштовується до тієї влади, яка приходить. Це і є система самозахисту. Я схильний думати, що на сьогодні судова влада більше залежна від Президента.
Дмитро Тузов: На скільки зараз працюють соціальні ліфти, які виносять на посади молодих юристів, людей, які розуміють, що таке чесне правосуддя?
Тарас Шепель: Зараз в Україні немає таких механізмів, немає таких ліфтів. Тому нашим завданням є розімкнути це замкнене коло і допустити до системи цих людей. Зараз конкурує дві позиції: позиція переатестації суддів та позиція перенабору суддів. Ми говоримо про те, що переатестація стосується лише діючих суддів. Вона не дасть репрезентативності порівняно з тими юристами, які знаходяться поза системою. Для того, щоб це зробити потрібен все-таки перенабір суддів, щоб всі були поставлені в рівні умови: і діючі судді, і юристи, які хочуть ними стати.
Дмитро Тузов: Що можуть зробити пересічні громадяни, коли стикаються із свавіллям і порушенням їхніх прав у судах?
Тарас Шепель: Одним із небагатьох здобутків Закону «Про справедливий суд» є те, що громадян дозволили вести фіксацію процесу. Зрештою, весь інструментарій залишається старим: апеляційне оскарження і скарги на суддів у дисциплінарні органи. Також працює програма «Відкритий суд», створена активістами Реформаційного Пакету Реформ: можна запрошувати журналістів для фіксації судового процесу.