facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Свідчення Шуляка нещирі, - адвокат Небесної Сотні

Аналізуємо свідчення Станіслава Шуляка на допиті щодо подій 20 лютого

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

У студії Громадського радіо адвокат у справах вбивства на Майдані 20 лютого Сергій Ярошенко. Говоримо про результати допиту Станіслава Шуляка, колишнього начальника внутрішніх військ МВС України. Допит відбувався у Святошинському райсуді Києва через відеозв’язок з Ростовським обласним судом Росії.

Євген Павлюковський. В ході свідчень Шуляк заявив кілька контраверсій них думок, що начебто під час розстрілів йому дзвонила особа, голос якої нагадував Віталія Кличка. І пропонувала винагороду та інші преференції для того, щоб внутрішні війська під його керівництвом перейшли на сторону протестувальників. Як можна розцінювати такі заяви?

Сергій Ярошенко: Я до його показів відношусь неоднозначно. Як на мене, вони не щирі і те, що йому здалося, що це голос Кличка, який йому дзвонив, можливо, це дійсно було так. Але я думаю, що відповідно до закону Генпрокуратура має з’ясувати це саме у пана Кличка. Тому, я не виключаю, що у зв’язку із цими показами наш мер Києва Віталій Клично отримає повістку від Генеральної Прокуратури.

Сергій Стуканов: Тут є питання не тільки у тому, щоб з’ясувати, чи мав місце такий дзвінок. Бо це можна перевірити, вилучивши зафіксовані розмови у операторів. Питання у тому, наскільки цей зміст відповідає до дійсності цих розмов і на що це впливатиме. 

Сергій Ярошенко: Давайте логічно проаналізуємо, чи міг Кличко комусь давати такі гарантії. На той час він був тільки громадським діячем. Він не був держслужбовцем, щоб йому підпорядковувалися якісь правоохоронці. Він не міг дати комусь таких гарантій.

Євген Палюковський: Чому тоді Кличка вирішили показати з такого боку?

Сергій Ярошенко: Ми чули вчора у показах пана Шуляка й інші прізвища. Зокрема, Парубій, з яким велися перемовини щодо входження спецпідрозділу «Альфа» та спецпідрозділу «ОМЕГА», який якраз і підпорядковувався пану Шуляку, до приміщень готелю 20 лютого. Можливо, Генпрокуратура повторно звернеться до пана Шуляка, щоб він прибув до України, але я не впевнений, це відбудеться.

Сергій Стуканов: Мені запам’яталося, що Шуляк говорив про те, що якщо би він підтримав протестувальників, то це було би зрадою держави. Він це сформулював це не як зрада народу України, чи присязі, а державі. Що він мав на увазі із юридичної точки зору?

Сергій Ярошенко: Після цих його свідчень було питання чи то від прокурорів, чи від адвокатів Небесної Сотні, чи писав він із даного приводу рапорт до вищестоящого керівництва. Бо ми знаємо чітко, що відповідно до статутів Збройних сил України, будь-який військовослужбовець повинен вчинити ту, чи іншу дію і відразу рапортувати своєму керівництву. Мені здається що такого рапорту не було і він нікому не доповідав.

Тому, виникає логічне запитання, чи це не вигадки пана Шуляка.

Євген Павлюковський: Він також говорить, що матеріальну винагороду обіцяли і були погрози від особи, голос якої начебто нагадує голос Віталія Кличка. Як це корелює із тим, що відбувалось у той час на Майдані?

Сергій Ярошенко: Мене як представника потерпілих цікавлять саме події 20 лютого. Тобто, що сталося на вулиці Інститутській. З іншого боку, мені, як адвокату, взагалі була цікава розмова із паном Шуляком. І ми багато нового дізналися про всі події на революції за три-чотири місяці. Ми дійсно могли ставити багато запитань щодо подій 1 грудня, і того, що тоді відбувалося у Адміністрації Президента.  

Але нас, як адвокатів Небесної Сотні, так і прокурорів, так і суд присяжних цікавить 20 лютого 2014 року. Саме розстріл 39 активістів Євромайдану. Тому, більшість цих питань нам користі не принесло. А багато питань стосувалися подій, які були до цього дня.

Знову ж таки, я думаю, що аналітичний відділ Генпрокуратури багато чого дізнався. І ми очікуємо, що будуть нові слідчі дії з даного приводу.

Сергій Стуканов: Станіслав Шуляк стверджує, що він не був на жодному із спостережних пунктів на тодішній передовій і, відповідно, не може вказати ні вогняних точок, ні будь-яких відомостей про сам факт обстрілів. Це його якась певна захисна стратегія?

Я думаю, що він знав де і хто знаходився

Сергій Ярошенко: Мені здається, так. Звернув увагу, що він декілька раз під час свого допиту повторював слова «мені оперативно доповідали». Тобто, були оперативні працівники, чергові офіцери, які постійно своєму головнокомандовичу  доповідали ситуацію. Тому, я думаю, що він злукавив нам, відповідаючи на це запитання. Я думаю, що він знав де і хто знаходився. Зокрема, як довірені йому війська, так і ті, які напряму йому не підпорядковувалися, але теж знаходилися у цьому секторі.

Коли він сказав, що не знає, що це за військовослужбовці були у чорній формі із жовтими пов’язками, славнозвісна «чорна рота» беркута, то я думаю, що він сказав неправду.

Сергій Стуканов: Пан Шуляк також визнав, що ним було надано розпорядження ввести спецпідрозділ «ОМЕГА». Наскільки ймовірно, що вони також брали участь у розстрілах євромайданівців?

Сергій Ярошенко:  Думаю, що брали участь. Можливо, не тільки як організатори і підбурювачі, а навіть і як співвиконавці. Але пройшло уже два роки і ці докази нам буде дуже складно віднайти. Бо тільки кілька екс-працівників МВС дали свідчення проти своїх колег. Інші не дають таких свідчень, користаючись 63 статтею Конституції України.

Євген Павлюковський: Ви заявили, що багато цікавого сказав пан Шуляк під час свідчення. А скільки корисного?

Сергій Ярошенко: Для цього процесу  по небесній сотні, який на сьогодні розглядається у Святошинському суді, користі не так і багато. Але ми його почули. Але і багато нової інформації ми почули для можливих нових справ стосовно обвинувачення як і Шуляка, так й інших посадових осіб України.

Зокрема, ми почули, що оперативний штаб стосовно Євромайдану знаходився тоді у Адміністрації Президента. Шуляк заявив, що пан Захарченко йому заборонив його покидати і виходити чи до мітингувальників, чи до правоохоронців, його підлеглих. Чи це не була службова відповідальність? Але це злочин середньої тяжкості і по ньому скоро пройдуть строки по притягненні до відповідальності.

Сергій Стуканов: Чи можна вважати Шуляка підозрюваним, як говорять ваші підзахисні, військовим злочинцем?

Сергій Ярошенко: Як громадянин я вважаю його військовим злочинцем і зрадником нашої Батьківщини. Але як адвокат та правозахисник можу зробити тільки таку оцінку, тільки тоді, коли побачу підозру, або вручене обвинувачення.

Сергій Стуканов: Як ми розуміємо, є достатньо уже підтверджень того, що пан Шуляк проживає на території анексованого Криму. Більше того, є оприлюднені світлини, з яких зрозуміло, що проживає він у великому маєтку. Все це може бути непрямим доказом, що йдеться про державну зраду і винагороду за неї?

Той факт, що він зараз проживає на території Росії і те, що раніше був українським високопосадовцем та військовослужбовцем, – усе це є доказом, що людина є дійсно зрадником

Сергій Ярошенко: Думаю, що так. Якщо особа проживає на території анексованого Криму, то скоріше за все він уже отримав громадянство Росії. Він має другий паспорт. І те, що він пред’явив паспорт громадянина України, як ми бачили у російському суді, це одне. Але той факт, що він проживає  на території Росії і те, що був високопосадовцем та військовослужбовцем, – усе це є доказом, що людина є дійсно зрадником. Він же ж був до державної таємниці долучений. Він знав оперативну інформацію, яку знали тільки особи, які знаходилися тільки на такій високій генеральській посаді як він. Тому, тут питання у тому, що він міг Росії розповісти наші таємниці.

 

 

 

 

 

 

Поділитися

Може бути цікаво

Телемедицина і державна політика: як фонд «Карітас України» працює з інноваціями у лікуванні

Телемедицина і державна політика: як фонд «Карітас України» працює з інноваціями у лікуванні

Держава не вирішує проблеми ВПО, через які вони повертаються в окупацію — Андрющенко

Держава не вирішує проблеми ВПО, через які вони повертаються в окупацію — Андрющенко

Армія виграла від того, що до неї прийшли цивільні — Марія Берлінська

Армія виграла від того, що до неї прийшли цивільні — Марія Берлінська