Таке відчуття, що є певний опір самій ідеї Суспільного мовлення, — член Наглядової ради НСТУ

Гість ефіру — член Наглядової ради НСТУ Олексій Панич.

Сергій Стуканов: Національна телерадіокомпанія недофінансовується. Які у нас перспективи на наступний рік?

Олексій Панич: На сьогоднішній день перспективи — це приблизно 50% від того, що вимагає закон про суспільне мовлення. У мене таке відчуття, що є певний опір самій ідеї. З’являється великий мовник, структурований, по всій країні, багатоканальний. Фактично це навіть не один мовник, це медіагрупа.

Сергій Стуканов: Хто чинить опір?

Олексій Панич: Це опір тих можновладців, які звикли, що будь-який мовник чийсь. Якщо він мій, я його годую зі своєї кишені, якщо він твій, ти його годуєш зі своєї кишені. А тут з’являється мовник, не підконтрольний нікому. Це дратує. Сама поява такого мовника змінює правила гри. Вона змінює простір, незалежно від того, яку частку аудиторії має цей мовник. Сам факт, що він є, що він має вплив і всеукраїнську аудиторію, вже змінює правила гри загалом у медіапросторі. Цього дуже не хочеться власникам приватних телеканалів і радіоканалів.

Євген Павлюковський: Якщо ми матимемо в 2018 році таке фінансування, що заважає його ще зменшити у 2019 році? Ми зовсім не можемо говорити про розвиток Суспільного мовлення в Україні?

Олексій Панич: В такій ситуації справді не можемо. В законах наобіцяли з суто популістичних міркувань, щоб сподобатися виборцям, на два чи на три бюджети України. Фізично не можна виконати все, що записано в різних законах. Але в цьому разі ідеться про відносно невеликі гроші. Ціна питання полягає у тому, що не буде трансляцій, буде зменшуватися потужність сигналу, можливо, не буде трансляції Чемпіонату світу з футболу, я не знаю, що буде з трансляціями олімпіад. Це важливі речі, які за європейськими правилами має право показувати тільки суспільний мовник. На це може не вистачити грошей, бо гроші дають тільки на зарплатню і трошки на підтримання технічного стану.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.