Топ-50 міфів про Другу світову від Яни Примаченко

Про те, як з’явилися міфи про Другу світову, журналіст «Громадського радіо» Андрій Кобалія вже говорив з істориком Олександром Зінченком.

Сьогодні ж кандидат історичних наук і наукова співробітниця інституту історії НАН України продовжить розвінчання найбільш відомих міфів про Другу світову війну і пояснить, як був створений концепт Великої вітчизняної війни.

Ірина Славінська: Розкажіть детальніше про книгу.

Яна Примаченко: Книга називається «Війна та міф. Невідома Друга світова». Вийшла вона у видавництві «КСД» і містить 50 найбільших міфів, пов’язаних з Другою світовою. Над нею працювало понад 15 авторів з різних наукових установ.

Євген Павлюковський: Наскільки сприйняття Другої світової можна вважати міфологізованим? Якими є найбільші міфи, пов’язані з нею?

Яна Примаченко: Попри те, що Україна вже 25 років є незалежною, ми досі перебуваємо в полоні радянського дискурсу пам’яті про Другу світову війну.

Найбільшим міфом є концепт Великої вітчизняної війни, що зсуває часові межі війни і акцентує увагу на радянсько-німецькому збройному конфлікті 1941-1945 років. 1939-1941 роки випадають, випадає також пакт Молотова-Рібентропа і радянсько-японська війна.

Ця політика була започаткована в 1965 році за часів Брежнєва. Саме тоді 9 травня стає офіційним вихідним днем.

Насправді 9 травня в 1945 році було оголошено вихідним днем, але вже в 1947 році від цієї ідеї відмовились. Країна перебувала в стані розрухи, залишилося багато сиріт й інвалідів. Потрібен був час на відбудову.

Ірина Славінська: Хто є міфотворцями і конструкторами цього ідеологічного конструкту?

Яна Примаченко: Це було зроблене радянськими ідеологами. В 1965 році вирішили, що об’єднувати навколо ідеї Великої вітчизняної війни «советский народ» — дуже зручно. на догоду об’єднавчому контексту з історії Другої світової війни було прибрано всі контраверсійні теми. Історія там постає в чорно-білому варіанті і ми досі перебуваємо в полоні радянського дискурсу.

Тут йде нав’язування політичної етнічності. Конструкт Великої вітчизняної війни передбачає, що були правильні українці, які воювали в радянській армії і колабораціоністи, що були посібниками нацистів.

Не враховують того, що в польській армії, яка в 1939 році нараховувала близько 1 млн. осіб. було до 120 тис. етнічних українців, 8 тис. з яких загинуло в перші дні протистояння.

Євген Павлюковський: Чи можна вважати спільну перемогу міфом? Це українська перемога чи Україна виступала колонізованою країною, що не мала вибору?

Яна Примаченко: Те, що перемогу отримав радянський народ — певною мірою справедливо, тому що всі сили Радянського союзу були кинуті на її досягнення. Приватизація перемоги почалась Росією, коли Путін заявив, що навіть якби Радянського Союзу не існувало, Росія все одно перемогла б нацистську Німеччину. Також прозвучала фраза про те, що 70% основного тягаря виніс на собі російський народ.

Євген Павлюковський: Один тільки харківський завод виробляв таку кількість танків, яка в нацистські Німеччині була зосереджена по всій Європу. Тому питання самостійної перемоги Росії дуже сумнівне. Україна якось це доводить?

Яна Примаченко: Українські історики не прагнули довести значущість вкладу України, адже це очевидні речі. Проблема в тому, що тема Другої світової активно використовується зараз в пропаганді і ми маємо якось на це реагувати. Основним продуцентом міфів є Російська Федерація.

Зараз Росія каже, що всі, хто воював на боці Радянського Союзу — «русский мир», а всі решта — колабораціоністи і зрадники. Саме тому виникла потреба показати, скільки українців воювало в лавах червоної армії і яку ціну Україна заплатила за цю війну.

За підрахунками Інституту демографії НАН, на теренах України загинуло близько 5 млн. 200 тис. цивільного населення, а більше 3,5 млн. — переміщено в глибокий тил разом з підприємствами, на яких вони працювали. Також загинуло понад 2 млн. 800 тис. українців, що воювало в лавах червоної армії.

Ірина Славінська: А як же «Сталін — ефективний менеджер»?

Яна Примаченко: Це дуже дивний міф. Навіть якщо подивитися на поразки 1941-1942 років, стає зрозуміло, що за них повністю відповідальний Сталін.

Євген Павлюковський: А те, що було 10 радянських вояків на 1 німця?

Яна Примаченко: Цей міф виник завдяки російському історику Борису Соколову, що балансовим методом намагався вивести цю кореляцію. Демографи кажуть, що ця цифра не відповідає дійсності. Якщо говорити про втрати, це десь 1:3.