Треба зрозуміти, як нам комунікаційно дійти до людини, яка ставить собі психологічний фільтр і не хоче чути про насильство — Лариса Денисенко про ратифікацію Стамбульської конвенції

Петиція на сайті президента України за ратифікацію Стамбульської конвенції зібрала 25 000 необхідних підписів.

Ведучі

Ірина Славінська

Гостi

Лариса Денисенко

Треба зрозуміти, як нам комунікаційно дійти до людини, яка ставить собі психологічний фільтр і не хоче чути про насильство — Лариса Денисенко про ратифікацію Стамбульської конвенції
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/05/hr-hh-20-05-19_denisenko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/05/hr-hh-20-05-19_denisenko.mp3
Треба зрозуміти, як нам комунікаційно дійти до людини, яка ставить собі психологічний фільтр і не хоче чути про насильство — Лариса Денисенко про ратифікацію Стамбульської конвенції
0:00
/
0:00

Радіоведуча, письменниця та адвокатка Лариса Денисенко розповіла про адвокацію за ратифікацію Стамбульської конвенції.

Лариса Денисенко: Мені здається, ми трохи недооцінюємо масштаб насильства в нашій країні, особливо це питання стало видимим під час ізоляції на карантині. Була потужна адвокаційна компанія — залучені організації, лідери і лідерки суспільної думки, правозахисні організації, жіночі організації та просто небайдужі до цієї тематики і це дало результат.

Ця тема залишається непоміченою, тому що люди загалом не хочуть бачити біль поряд з собою, не хочуть брати відповідальність. Стамбульська конвенція робить домашнє насильство робить видимою суспільною проблемою. Психологічно є опір — я не хочу це бачити, хай люди розбираються всередині родини й громади, я хочу лишатися осторонь, бо не хочу, щоб це стосувалось мене.
Коли ми говоримо про стигматизацію потерпілих або тих, хто постав проти домашнього насильства, можна констатувати, що вихід з кола насильства важкий і потрібна дуже велика сміливість.

Стамбульська конвенція, зокрема, говорить по те, що навіть ЗМІ, медійні платформи, лідери і лідерки, які відповідають за політики в широкому сенсі розумінні, мають бути свідомі того, що несуть відповідальність за стан домашнього насильства в Україні, за забезпечення захисту потерпілим за те, щоб діти, як свідки домашнього насильства, стали видимішими.

Сама по собі Стамбульська конвенція — це дуже розширена методичка, яка спонукає державу ухвалити дуже багато стратегій, концепцій і законів, на її розвиток і реалізацію.

Треба зрозуміти, як нам комунікаційно дійти до людини, яка ставить собі психологічний фільтр і не хоче чути про насильство. Це як про страшну хворобу — ми можемо читати страшні історії, але ми не хочемо знати, що це наближається — це панічно, це некомфортно.

Повну версію розмови слухайте у доданому аудіофайлі

Закликаємо ратифікувати Стамбульську конвенцію (Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами)

Зазначимо, Україна підписала Стамбульську конвенцію ще 11 листопада 2011 року, однак досі не ратифікувала її. Проєкт Закону про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, вносився до українського парламенту в листопаді 2016 року і не набрав необхідної кількості голосів. Попри те, що в документі йдеться про важливі та актуальні питання, конвенція продовжує викликати гострі дискусії і досі не є ратифікованою.