Радіоведуча, письменниця та адвокатка Лариса Денисенко розповіла про адвокацію за ратифікацію Стамбульської конвенції.
Лариса Денисенко: Мені здається, ми трохи недооцінюємо масштаб насильства в нашій країні, особливо це питання стало видимим під час ізоляції на карантині. Була потужна адвокаційна компанія — залучені організації, лідери і лідерки суспільної думки, правозахисні організації, жіночі організації та просто небайдужі до цієї тематики і це дало результат.
Ця тема залишається непоміченою, тому що люди загалом не хочуть бачити біль поряд з собою, не хочуть брати відповідальність. Стамбульська конвенція робить домашнє насильство робить видимою суспільною проблемою. Психологічно є опір — я не хочу це бачити, хай люди розбираються всередині родини й громади, я хочу лишатися осторонь, бо не хочу, щоб це стосувалось мене.
Коли ми говоримо про стигматизацію потерпілих або тих, хто постав проти домашнього насильства, можна констатувати, що вихід з кола насильства важкий і потрібна дуже велика сміливість.
Стамбульська конвенція, зокрема, говорить по те, що навіть ЗМІ, медійні платформи, лідери і лідерки, які відповідають за політики в широкому сенсі розумінні, мають бути свідомі того, що несуть відповідальність за стан домашнього насильства в Україні, за забезпечення захисту потерпілим за те, щоб діти, як свідки домашнього насильства, стали видимішими.
Сама по собі Стамбульська конвенція — це дуже розширена методичка, яка спонукає державу ухвалити дуже багато стратегій, концепцій і законів, на її розвиток і реалізацію.
Треба зрозуміти, як нам комунікаційно дійти до людини, яка ставить собі психологічний фільтр і не хоче чути про насильство. Це як про страшну хворобу — ми можемо читати страшні історії, але ми не хочемо знати, що це наближається — це панічно, це некомфортно.
Повну версію розмови слухайте у доданому аудіофайлі
Зазначимо, Україна підписала Стамбульську конвенцію ще 11 листопада 2011 року, однак досі не ратифікувала її. Проєкт Закону про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, вносився до українського парламенту в листопаді 2016 року і не набрав необхідної кількості голосів. Попри те, що в документі йдеться про важливі та актуальні питання, конвенція продовжує викликати гострі дискусії і досі не є ратифікованою.
0