Трудовий кодекс відтворює кодекс Путіна, — Токовенко

У студії Громадського радіо — представник профспілки «Свобода праці» Ігор Токовенко.

Лариса Денисенко: Розкажіть детальніше про те, що в собі містить Трудовий кодекс України?

Ігор Токовенко: Проект Трудового кодексу № 1658, який зараз готується до другого читання у Верховній Раді, — велике зло, яке українське суспільство має побороти.

Які найгірші норми пропонуються у цьому кодексі? Цим кодексом фактично скасовується обов’язковість 40-годинного робочого тижня. Як кажуть в Міністерстві соціальної політики, норма в 40 годин роботи на тиждень зберігається. Але це норма, а не максимум. Звернімося до європейської практики. Фінляндія: там максимум — 40 годин, а мінімум — 32 години.

Коли нардеп Юрій Левченко від «Свободи» вніс поправку про встановлення максимуму на рівні 40 годин, цю норму комітет відкинув. Це робиться для того, щоб працівників можна було залучати до роботи понад 40 годин на тиждень. Цей максимум може розтягуватися до 72 годин.

Євген Павлюковский: Максим Пархоменко у своїй аналітиці пише про те, що 40-годинний робочий тиждень буде збережено. Але якщо будуть понаднормові, то тариф буде збільшено.

Ігор Токовенко: Певне підвищення тарифу має бути. Однак ніхто не забороняє роботодавцю зменшувати оплату праці. Він може, наприклад, ввести 72-годинний робочий тиждень, і зменшити вдвічі тарифну ставку погодинно. І людина буде отримувати стільки ж, працюючи в два рази більше.

Є стаття 138 і стаття 155. Вони в сукупності показують, як великими роботодавцями буде вводитись цей понаднормовий тиждень. Є норма у 40 годин, але стаття 155 дозволяє системно виводити понад норму. А стаття 138 каже, що це може бути до 12 годин на день і до 6 днів на тиждень. Це повернення до норм столітньої давнини. 100 років тому більша частина території України знаходилася у складі Російської імперії. На той момент за фабричним законодавством працівників можна було залучати до роботи максимум на 11,5 годин на день і 6 днів на тиждень. Якщо зараз буде прийнято Трудовий кодекс, ситуація погіршиться в порівнянні з показниками сторічної давнини. Йдеться про 12 годин на день і 6 днів на тиждень, тобто 72 години в сумі. Ця норма суперечить всім фізіологічним показникам і дезінтегрує людину як соціальну істоту. При цьому це абсолютно не гарантує підвищення зарплат, оскільки працедавець має право в будь-якому об’ємі зменшити оплату праці.

Лариса Денисенко: Перехід на контрактну форму — наскільки це небезпечно? І чи дійсно це буде стосуватися абсолютно всіх?

Ігор Токовенко: Чинний Кодекс законів про працю України називають застарілим. Це не так. В нього вносилося дуже багато змін за роки незалежності. Він відповідає сучасним нормам і він є соціальним. Сьогодні Кодекс законів про працю України передбачає, що строкові трудові договори можуть укладатися тільки в певних випадках. В разі повторного продовження вони автоматично стають безстроковими. Цього не передбачено проектом Трудового кодексу. Цим можна маніпулювати, можна постійно продовжувати ці строкові договори на невизначений строк. Якщо людина стає профспілковим активістом, з нею просто не продовжують контракт. Це унеможливлює будь-який легальний профспілковий рух. Для роботодавців це дуже небезпечно.

Це не є європейський кодекс. В більшості країн того ж ЄС — високі гарантії прав працівників і високі гарантії прав профспілок. На сьогодні у нас Кодекс законів про працю України є хорошим. Трудовий кодекс практично повністю списаний з російського кодексу. Це не є рух на Захід, це є рух в Росію. Коли Путін ввів цей кодекс, він за декілька років знищив демократичний профспілковий рух.

Цей кодекс перетворює працівників на засіб виробництва, а профспілки усуває. 

Євген Павлюковський: Зрештою, йдеться про те, що в Трудовому кодексі для жінок та чоловіків за аналогічну роботу встановлюється однакова норма оплати праці.

Ігор Токовенко: По-перше, норма щодо рівної оплати вже є в національному законодавстві. Це принцип «рівна оплата за рівну працю». Він закріплений Загальною декларацією прав людини ООН, яку Україна ратифікувала, і цілою низкою міжнародних конвенцій, які є частиною національного законодавства. Тобто цей принцип в українському законодавстві вже є. Наскільки він виконується — це питання правозастосовчої практики. Давайте йти в суди і доводити це. Але для цього треба незалежний профспілковий рух, а його просто знищить цей Трудовий кодекс.

Євген Павлюковський: У Трудовому кодексі прописано, що роботодавець не зобов’язаний радитися з профспілкою з приводу тих чи інших рішень. Який тоді сенс ще якось знищувати цей рух?

Ігор Токовенко: Сьогодні Кодекс законів про працю України містить ряд норм, наприклад, правила внутрішнього трудового розпорядку і графіки відпусток, що мають узгоджуватися з профспілками. У Трудовому кодексі є ті самі позиції. Але там, де сьогодні написано «за погодженням з профспілкою», у Трудовому кодексі написано «консультується з профспілкою». Де сьогодні написано «консультується», у Трудовому кодексі написано «просто повідомляє».

Крім того, у Трудовому кодексі дуже суттєво розширюється перелік підстав для звільнення. А перелік тих підстав, за якими профспілка надає згоду на звільнення, зменшується. Тобто роль профспілки як захисника прав працівника суттєво зменшується. Цей кодекс фактично є антиконституційним. Експерти організації «Трудові ініціативи» нарахували близько 10 статей Конституції, які порушуються цим кодексом.

Навіть міністр Рева не приховує, що цей кодекс потрібен для того, щоб звільняти працівників.

Лариса Денисенко: По-перше, скорочується термін, відповідно до якого працедавець має попереджати працівника щодо звільнення. Окрім того, вводяться нові підстави для звільнення. Наприклад, будуть звільняти за розголошення комерційної таємниці. Але з погляду права, це абсолютно невизначений термін.

Ігор Токовенко: Одна з найбільш одіозних норм проекту Трудового кодексу — це норма, відповідно до якої працівник за розголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації може бути звільнений з роботи і притягнутий до матеріальної відповідальності в повному розмірі. Стаття 505 Цивільного кодексу України прописує, що таке комерційна таємниця. Але туди можна внести що завгодно. Це означає, що ця норма буде працювати проти працівників.

Євген Павлюковський: Ще одна норма, за якою можуть звільняти, — це невідповідність працівника кваліфікації. Хто буде визначати цю кваліфікацію? Чи йдеться тут про те, що якщо людина вже працювала певний час, а потім роботодавець підняв планку кваліфікаційних вимог на ту чи іншу посаду, людина звільняється?

Ігор Токовенко: Так. Роботодавець може спекулювати цієї нормою як завгодно. У цій нормі йдеться про «невідповідність, встановлену атестацією або іншими доказами». Це можуть бути будь-які докази — чиїсь свідчення, службова записка, що завгодно.

Лариса Денисенко: Є ще момент щодо покладання на працівника виконання додаткових обов’язків. Що це може означати на практиці?

Ігор Токовенко: Наприклад, роботодавець може сказати юристу, який працює з договорами, що відтепер він ще в суд ходитиме. Або садівнику можуть нав’язати обов’язки прибиральника. Якщо людина з цим не погоджується, вона звільняється.

Хочу звернути увагу на норму про те, що в разі певних проблем на підприємстві працівника без його згоди можуть перекинути на роботу до іншого роботодавця в іншу область терміном до трьох місяців. Якщо людина незгодна, вона звільняється. Це просто перетворює людину на засіб виробництва. У нас з вами величезний тиск на одне робоче місце. Крім того, українці мігрують на роботу в інші країни. Якщо цей кодекс буде прийнято, міграція посилиться в рази.

Євген Павлюковський: В одній з початкових версій цього законопроекту існувала норма щодо захисту прав секс-меншин. Нардепи її відхилили. Як це корелює з європейськими нормами? Чи має це бути присутнє в Трудовому кодексі?

Ігор Токовенко: Це питання вкинуте штучно президентом і його Адміністрацією, щоб відволікти увагу від рабовласницької, олігархічної і ультракапіталістичної сутності цього кодексу. Але це питання постало, тож поясню. До першого читання там не було понять СОГІ. Потім було внесено поправки, одні з них не передбачали цього, інші передбачали. До другого читання на першому засіданні було враховано поправку № 46 народного депутата Унгуряна, де йшлося про заборону дискримінації за всіма ознаками. Була наша поправка, створена на основі міжнародного законодавства. Замість того, щоб говорити про трудові права українців, дискусію було зведено до цього. Але, по-перше, це питання другорядне. А по-друге, це питання має регулюватися спеціальним законодавством. Є спеціальний закон про недискримінацію. Там це питання має бути врегульоване.

Кажуть, що якщо зірвуться 56 і 57 поправки, то зірветься і «безвіз». Нічого подібного. В Кодексі законів про працю України СОГІ є. Тобто ми свої зобов’язання виконали. Отже, Кодекс законів про працю України є кращим за Трудовий кодекс, і Трудовий кодекс приймати непотрібно. Всі наші зобов’язання залишаться виконаними. Головне — зберегти позитивне проукраїнське соціальне трудове законодавство.

Лариса Денисенко: Між експертами тривалий час обговорювалося питання стосовно контролю над робочим місцем людини. На що має право роботодавець?

Ігор Токовенко: Це теж одна з найбільш одіозних норм. Вона дозволяє працедавцю не тільки встановлювати відеоспостереження, а й прослуховувати телефон і знімати інформацію з каналів зв’язку. Це антиєвропейська норма.