Тимошенко каже, що іде в опозицію. Що це значить?
З мови публічних заяв політиків перекладає політолог Максим Яковлєв
Лариса Денисенко: Що ви можете сказати про сьогоднішню заяву Юлії Тимошенко? Наскільки вчасна ця заява?
Максим Яковлєв: Юлії Володимирівні членство в коаліції «на трьох» було одразу невигідним. Ми можемо недовіряти соціологічним опитуванням, але те, що БПП та «Народний фронт» втратять голоси — однозначно. Те, що у випадку перевиборів Юлія Володимирівна може отримати більше голосів — це правда.
Ми розуміємо, що найбільше програв «Народний фронт». Але якщо останній втратив, можливо, 90% голосів, а БПП — 50%, то є ще другий момент — заява Юлії Тимошенко стосовно цього пакету з 18 законів.
Багато коментаторів казали, і я вимушений погодитися, що це був свого роду ультиматум, який не був виконуваний за означенням з самого початку.
Ірина Славінська: Давайте нагадаємо контекст нашим слухачам.
Максим Яковлєв: Це було просто. Юлія Тимошенко сказала, що «Батьківщина» вступить в коаліцію, якщо буде гарантовано (пропозиції щодо — ред.) 18 законопроектів (серед яких продовження мораторію на землю та деякі соціальні закони). Основна критика була в тому, що вони суперечать нашими домовленостям з МВФ, і деякі різки коментатори порівнювали ці законопроекти з «Юлиної тисячі».
Ми розуміємо, що здорожчення життя в Україні людям не подобається, а Юлія Володимирівна вміла і на це давити.
Опитування по Україні показують, що невдоволення населення цим урядом уже сягає до 80%. Тому якщо він розпадається, то консталяція суттєво не зміниться, коаліцію «на двох» доповнить якась третя політична сила.
Ірина Славінська: Чи піднімає заява про перехід до опозиції, яку озвучила Юлія Тимошенко, електорат партії?
Максим Яковлєв: Я думаю, що так. У Юлії Володимирівни є сформована група електорату, і симпатії до неї підсилюються. Я погоджуюсь з деякими оглядачами, що дещо перебільшений її рейтинг, але…
Лариса Денисенко: А за рахунок чого збільшується симпатія?
Максим Яковлєв: Є сформований електорат. Є частина, яка відпала за, певно, награність. За першого повернення після ув’язнення західні оглядачі її вважали «Жанною Д’Арк» української політики. І всі думали, що буде велике політичне повернення. На диво, воно не сталося.
Але вона почала набирати собі додаткові рейтинги саме продуманою популістською полемікою: Юлія Володимирівна дуже прицільно почала наголошувати на піднятті цін, що відгукувалося не тільки в серцях українців, а й у гаманцях.
Лариса Денисенко: Якщо говорити про політичні обіцянки, заяви, виступи лідерів партій стосовно того, чого притримуватися, які закони вони будуть ухвалювати у першу чергу, від чого вони будуть утримуватися? Якщо проаналізувати це, загалом можна уявити собі дотримання слова перед виборцями як такого? Чи можна говорити, що ця політична сила — «Батьківщина» — та політична сила, яка дотримується слова?
Максим Яковлєв: В українському контексті є можливість «відгавкатися» і не нести відповідальність за свої слова. Мені здається, що політична обіцянка, яка впирається на те, що партія пообіцяла виборцям, пояснюється ідеологічним принципом — саме такий ідеологізований механізм і є виходом із ситуації. В України є політичний потенціал, у нас багато політичних партій.