Василь Шандро
На фоні інших виконавців — це якісно інший номер — музичний критик про Україну на «Євробаченні»
8 год тому
У 1835 році Слобідсько-Українську губернію перейменували на Харківську, щоб притлумити козацьке минуле — Маслійчук
Що таке Слобожанщина? Презентуємо нове дослідження історика Володимира Маслійчука «У полоні прикордонь та наративів. Дослідження з історії Слобідської України XVII–XIX cтоліть».
Ведучі1
Гості1
Володимир Маслійчук: Слобідська Україна — це історико-географічна область, територія заселена переважно українцями в досить пізній час, з середини XVII століття. До 1647 року було розмежування між Річчю Посполитою та Московською державою. За цим розмежуванням великі території відходили буцімто під контроль Московської держави. По суті Слобідська Україна та Слобожанщина — це одне й те саме. Аби запобігти певним регіональним уявленням, притлумити козацьке минуле, у 1835 році Слобідсько-Українську губернію перейменували на Харківську.
Значна частина того, що ми зараз називаємо Слобідською Україною, передусім пов’язана з існуванням на цих теренах п’яти слобідських козацьких полків. Щойно був скасований козацький устрій, відбулися перші великі реформи щодо залучення цього регіону до Російської Імперії. тоді почали перетворюватись і кордони.
Прикордоння — поняття дуже змінне. На той час (йдеться про середину XVII століття) це зустріч кількох державних утворень. Йдеться про Гетьманську державу, Військо Запорозьке, Московську державу, Кримське ханство, Донське військо. Це створює своєрідний колорит, сюжети, які будуть дуже визначальними. Якщо ми уважно подивимось на історію Слобідської України, то бачитимемо дуже яскравий сюжет. Це єдина українська губернія в складі Російської імперії, де було заборонено селитися євреям. Лінія осілості пролягала саме на західному кордоні цього регіону.
Про дослідження
У книжці «У полоні прикордонь та наративів. Дослідження з історії Слобідської України XVII–XIX століть» відображено політичну складову заселення Слобідської України, функціонування нестабільного прикордоння, особливості політичної інкорпорації місцевої еліти до загальноімперських структур. Особливу увагу відведено висвітленню родинного життя: ставлення до жінки, насильства у сім’ї XVIII ст., проблематика вивчення історії дитинства, шляхів і особливостей дорослішання у ранньомодерному соціумі.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
