У боротьбі за гендерні права треба залучати законодавство, - Катерина Левченко

Євген Павлюковський: Віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе говорила про кілька сильних кандидатур на цю посаду. Ви сподівалися, що виграєте?

Катерина Левченко: Я була впевнена у своїх силах, коли подавала документи на цей конкурс. Питаннями прав людини, прав жінок, забезпечення рівними правами та можливостями жінок та чоловіків я займаюся близько 25 років. Маю досвід роботи, як депутатка Верховної Ради. Моя докторська дисертація  з правових наук була присвячена процесам управління формуванням гендерної політики. І, звичайно, досвід, що пов’язаний  з керівництвом ГО «Ла-Страда Україна».

Добре, що на конкурсі були сильні претенденти. Це означає, що посада  є важливою, серйозною і робота буде непроста.

Євген Павлюковський: 7 червня уряд прийняв постанову про запровадження посади урядового уповноваженого з гендерних питань. Це означає, що уряд принаймні декламує бажання приділяти більше уваги цій сфері. Якими будуть основні напрямки вашої роботи?

Катерина Левченко: Офіс урядової уповноваженої з питань гендерної політики буде тісно взаємодіяти з офісом віце-прем’єр-міністра  з питань євроінтеграції. Наприклад, минулого тижня я була на комісії з питань розробки гендерної політики в МВС. Презентація побудови цієї політики і планів на майбутнє, яку представила заступниця міністра Тетяна Ковальчук, показала, що є розуміння, що таке інтегрований, комплексний підхід до цих питань. Коли ми говоримо про права, то це першочергово стосується тих прав, які забезпечуються на місцевому рівні, там, де ми проживаємо.

Важливим є напрям «Жінки, мир, безпека» про участь жінок у процесі відновлення миру. Це також привертає увагу до жінок, які непропорційно, у порівнянні з чоловікам, страждають від наслідків конфлікту і в зоні АТО, і в сірій зоні, і вже в Україні.

Маємо проблеми з законодавством. А у боротьбі за гендерні права маємо залучати і його.Над їх вирішеннями будемо працювати у Верховній Раді з міжфракційним об’єднанням «Рівні можливості».

Євген Павлюковський: Які повноваження надає ця посада? Наскільки ви матимете можливість впливати, зокрема, на законотворення? 

Катерина Левченко: З основного: брати участь в координації процесів впровадження гендерної політики. За цими бюрократичними словами криється серйозний, важливий зміст. Будемо працювати над тим, щоб гендерний компонент був інтегрований у діяльність кожного відомства без виключення. Це означає, що він має бути не маргіналізованим, а на рівні. Гендерна проблематика має бути інтегрована в усі реформи. Думаю, що інструментів чимало і головне правильно ними скористатися.

Євген Павлюковський: Як боротися  з сексизмом у політиці?

Катерина Левченко: Згідно із 173 статтею Кримінального кодексу до дрібних хуліганських дій відносять і нецензурну лайку. Сексистські вислови треба вміти ідентифікувати. Є частина так званого позитивного сексизму. Коли людина, яка використовує сексистський дискурс не хотіла цим образити іншу. Тобто людина може користуватися словами і не знати, що вони є дискримінаційними.

З консультантами структури «ООН-жінки» ми говорили про необхідність внесення змін у закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» щодо адміністративної, дисциплінарної відповідальності за дискримінацію. Сексизм – один з виявів дискримінації.

Повну версію розмови дивіться у доданому відео файлі.