Громадське радіо
У студії Громадського радіо — юристка Центру протидії корупції Ольга Веретільник.
Любомир Ференс: Ви як юристка вірили, що Миколу Мартиненка можна буде затримати?
Ольга Веретільник: Я сподівалася, що це колись станеться, хоча подія була малоймовірною. Суть кейсу, за яким його затримали, в діяльності Східного гірничо-збагачувального комбінату, який купував уран у Степногірського гірничо-хімічного комбінату (це казахська компанія) через «прокладку», яка брала на себе профіт. Бенефіціар «прокладки» — Мартиненко. Коли про цю історію стало відомо, власником був австрійський пенсіонер.
Корупція полягає в тому, що компанія-«прокладка» купує дешево, а продає дорого.
НАБУ взялося за цей кейс, бо він став резонансним. Щодо нашої заяви, то ми систематизували факти і звернулися до прокуратури. На цьому етапі ми дізналися, що НАБУ вже відкрило провадження, тому далі заходів не вживали.
Любомир Ференс: Але це лише одне підприємство. Щодо Мартиненка є й інші кейси.
Ольга Веретільник: Мене найбільше цікавила справа щодо «Енергоатому». Вона стосувалася того, що панамська компанія, бенефіціаром якої був Мартиненко, отримувала відкати, хабарі від іншої компанії (чеської) за сприяння у перемозі в тендерах «Енергоатому».
Дмитро Тузов: Мене схвилювали слова Миколи Княжицького, який сказав, що Мартиненко був ключовою людиною на Майдані, а ключові люди Антимайдану продовжують депутатствувати. Чи розглядає Центр протидії корупції кейси по тих людях, які зараз називають себе лідерами опозиції?
Ольга Веретільник: У нас був період, коли ми досить детально ними займалися. Ми розробили профілі, направляли заяви про злочин. Є якісь кримінальні провадження, з якими нічого не відбувається. Ми регулярно направляємо звернення, стежимо. Там фігурували Іванющенко, Злочевський, Янукович, Клюєв.
Дмитро Тузов: І стосовно Іванющенка, і стосовно Злочевського фактично припинено кримінальне провадження. Чим це можна пояснити?
Ольга Веретільник: Елементарним небажанням розслідувати.