У кожного свій «Курбас»: театрознавиця про творчість українського генія Леся Курбаса

25 лютого виповнюється 135 років від дня народження генія українського театру Леся Курбаса та 100 років театру «Березіль» який він заснував.

Про це говорили з Іриною Мелешкіною — театрознавицею, заступницею директора з наукової роботи Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.

Ірина Мелешкіна: Раніше про геніального Леся Курбаса говорили дуже мало. Коли почалися його ювілеї, з 1987 року, постійно були присутні виставки його творчості та життя. Зроблено дуже багато роботи. Наш музей має найбільшу колекцію, пов’язану з діяльністю Леся Курбаса та театру «Березіль».

Лесь Курбас і його театр «Березіль» — це надважливий гравець на полі українського авангарду. Минулого року в мережу було викладено велику частину колекцій «Березоля», яка зберігається в наших фондах. Вона є дуже цінною для всіх дослідників. «Open Kurbas: цифрова колекція» створено за підтримки УКФ, а зараз ми вже самостійно продовжуємо роботу над цією темою. Оцифровано вже 12 тисяч музейних предметів, а викладено приблизно 6 тисяч. Це фотографії, афіші, програми, ескізи, речовий фонд. Все систематизовано за театральними колективами, в яких працював і які організовував Курбас.

Як вдалося зберегти матеріали?

Ірина Мелешкіна: Перші репресії почалися ще з 30-х років, в час великого терору. Тоді таких репресій зазнали музейні предмети. Їх було рекомендовано виділяти в окремий спецфонд. У спецхранах вони й зберігалися. Коли ми підіймали матеріали, на них зазначався подвійний номер. Це означає, що вони були заарештовані та їх не можна було показувати.

В 50-ті роки було ще гірше.

Всі матеріали ділили на 5 категорій:

1. Соціалістичне — те, що має зберігатися в найкращих умовах.
2. Попутники.
3. Різні «ізми» — те, що трохи відхилялося від магістральної лінії.
4. Про неї взагалі ніхто не каже.
5. Музейні предмети, які стосувалися націоналістичних нахилів, життя та діяльності репресованих людей. Такі експонати треба було знищити.

Матеріали Курбаса та театру «Березіль» потрапляли під 5 категорію та мали бути знищені. Але працівники музею зберегли цю спадщину. За що ми їм дуже вдячні.

Унікальні експонати

Ірина Мелешкіна: Ми маємо величезну колекцію. Афіші театру «Березіль». Деякі з них існують на скляних негативах. Програми вистав. Рукописи. Анкети співробітників театру. Ескізи. Фото. Всі ці речі дають розуміння хто такий Лесь Курбас, який внесок він зробив у розвиток українського театру та культуру в цілому.

Лесь Курбас і Київ

Ірина Мелешкіна: Він перебував у Києві з 1916 по 1926 роки. Це одні з найщасливіших його років, за його словами. Він втілює свої мрії про ідеальний театр, як колектив однодумців. У 1917 році молодий театр який працював на студійних засадах, відкрив свій перший сезон. «Березільська» школа — явище, яке визначало обличчя українського театру все XX сторіччя. Його учні працювали в театрах до 1980-х років, а далі — учні його учнів. Лесь Курбас вивів український театр на європейський рівень.

Курбас жив театром. Він був не просто актором, режисером, педагогом, а й людиною, яка створила цілу епоху.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS