Розповів Максим Хилько, голова правління Фонду «Ініціатива з дослідження східноєвропейської безпеки».
Максим Хилько: Лукашенко заявив, що йому відомо про існування ще однієї такої групи на півдні країни, а раніше взагалі заявлялось, що їх може бути до 200 осіб. Така ситуація цілком може бути, оскільки представники російських силових структур доволі вільно почували себе у Білорусі в останні роки. Наявність там груп, пов’язаних із російськими силовими структурами — це не виключено. Інша справа, чи спланували вони заворушення у Білорусі, чи це у них як перевальний пункт міг бути.
Є конспірологічні версії, що це Лукашенко домовився із Путіним, щоб підняти рейтинг перед виборами. У цю версію я не вірю, зважаючи на доволі істеричну реакцію російської сторони, особливо, якщо подивитись на російські пропагандистські передачі. Очевидно, що росіяни не чекали цього кроку і найбільше бояться, щоб Лукашенко раптом не видав когось із затриманих вагнерівців Україні. Це маловірогідно, Лукашенко навряд чи наважиться настільки псувати відносини з Росією і швидше притримає затриманих бойовиків, як козир до кінця виборів, після чого передасть їх Росії. У Кремлі, очевидно, є побоювання щоби Лукашенко не наважився на такий крок, тому вони дають йому чітко зрозуміти, що йому цього не пробачать. Саме тому вони заявляють, що очікують повернення бойовиків у Росію.
У Білорусі загроза російського втручання як ніколи сильна, але білоруси настільки зневірились у цих спекуляціях Лукашенка, що просто не сприймають такі загрози. Якщо раніше Лукашенко спекулював на загрозах, так би мовити, з боку західних спецслужб, з боку України, його електорат був проти Заходу і проти України, то зараз йому важко переконати свій електорат, зомбований ним же про те, що Росія — братній народ і звідти не може бути загрози.
Лукашенко сам зачистив білоруське політичне поле від будь-яких прозахідних опозиційних кандидатів і на цьому полі зараз виникли кандидати, лояльні до Росії, але альтернативні до набридлого білорусам Лукашенка. Росія дає зрозуміти, що її влаштує будь-який сценарій, оскільки співпраця буде продовжуватись — або ослабленим Лукашенком, або іншим кандидатом, який прийде йому на зміну.
Лукашенко фактично підготував це поле, де населення з більшими симпатіями ставиться до Росії, ніж до прозахідного вектора розвитку. Крім того, російський посол в Білорусі спеціаліст в пропаганді ще з радянських часів. Саме за його присутності в Білорусі можна помітити, що дуже посилилась інформаційна складова по роботі з білоруським виборцем. Це масована критика Лукашенка, при цьому не підтримуються прозахідний вектор, але білорусам нав’язують думку, що Лукашенко має піти. паралельно нав’язується думка, що тільки з Росією Білорусь може мати своє майбутнє.
Дуже симпатично виглядає ідея про те, що ми просто проведемо потім чесні вибори, хоча очевидно, що на цих чесних виборах знову таки буде перемога швидше за все проросійського кандидата. Чи не стане він за рік-два новим Лукашенком — велике питання.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS