«Вчора я зустрічалася із Лутфіє Зудієвою — це кримськотатарська активістка, правозахисниця. Вона привертала увагу до того, що в Криму незалежна журналістика винищена як явище. В перші кілька років окупації Криму більшість місцевих видань були змушені виїхати, журналістів переслідували, їм погрожували. Деякі просто не змогли перереєструватися і продовжити працювати за чинним там законодавством.
В ситуації, коли маємо інформаційний вакуум, але репресії продовжуються, а про них немає кому розповідати, звичайні громадяни беруть в руки мобільні телефони. Особливо — кримськотатарські активісти. Коли відбуваються масові арешти, обшуки, затримання, політично мотивовані судові процеси, вони приходять і роблять відеостріми в соціальні мережі. Так світ і Україна дізнаються про те, що відбувається в окупованому Криму. Тому там виникло таке явище як громадянська журналістика. Немає там журналістики, тому звичайні громадяни намагаються пробивати стіну мовчання. Звичайні, але незвичайні, бо змушені діяти в таких екстремальних умовах. Але проблема полягає в тому, що вони стали новими мішенями для переслідування», — Тетяна Печончик.