У Києві лише 15% узбережжя Дніпра доступні містянам, — Р. Кульчинський

Приблизно рік тому видання «Тексти» у рамках спецпроекту «Вкрадений Дніпро» склало інтерактивну карту Дніпра у межах Києва. У студії «Громадського радіо» головний редактор видання Роман Кульчинський розповідає про вільний доступ киян та гостей столиці до дніпровського узбережжя.

Андрій Гарасим: Який доступ до річки мають мешканці Києва? І загалом, що змінилося за рік з початку цього проекту?

Роман Кульчинський: Ситуація стала гіршою. Наприклад, там, де я живу,в районі дач Осокорків, з’явилося два нових паркани, які перегороджують шлях людям до Дніпра. 

Дмитро Тузов: Але це ж незаконні дії?

Роман Кульчинський: Абсолютно незаконні. Це була дорога, по якій всі гуляли.

Дмитро Тузов: Яким чином ви рекомендуєте з цим боротися?

Роман Кульчинський: Складне питання. На березі Дніпра близько 100 парканів, які забороняють людям пройти вільно до Дніпра. Минулого року, коли ми готували цей проект, в КМДА збиралася нарада. Прокурор та міська влада думали, що робити з незаконними парканами, і вони не знали.

Андрій Гарасим: На початок вашого проекту скільки відсотків узбережжя Дніпра було вільним для доступу?

Роман Кульчинський: Ми дослідили Дніпро і виділили 3 основні зони доступу до узбережжя: нормальний, проблемний і повністю закритий доступ. Нормальний доступ — це лише 15%. Такі місця можна на пальцях перерахувати: Оболонська й Русанівська набережні, а також невеликі території на Березняках і Поштовій площі. Проблемний доступ там, де люди теоретично можуть ходити, але це дуже некомфортно. Наприклад, це велика автомагістраль вздовж берега.

Будувати дорогу біля річки було зручно містобудівникам у 60-х роках. Зараз концепція у світі помінялась, і багаті міста закривають дороги біля річки, відкривають там публічний простір, де люди можуть відпочивати. Дніпро дає такі величезні можливості, але у нас вони не використовуються.

Андрій Гарасим: У нас територію від Поштової до Контрактової площі реконструювали, зробили частково пішохідною.

Роман Кульчинський: Вони вклали туди дуже багато грошей, але там зараз просто автостоянка. Хоча вважається, що там можна нормально пройти і вона входить до тих 15%.

Проблемний доступ — це важкі для проходження частини узбережжя, чагарники. Фактично, це просто закинуті місця, і там дуже брудно. Ці території треба облагородити, щоб там могли гуляти мами з дітьми, щоб люди могли займатися спортом і купатись.

Абсолютно закриті території — 35%. Це промзони, яких у Києві дуже багато, і території, які забрали собі інші люди.

Дмитро Тузов: А де гарантія, що люди не будуть смітити на нових територіях? Як прищепити культуру поведінки нашим людям, у тому числі на березі річок?

Роман Кульчинський: Коли пляж облагороджений, там менше смітять. І, відповідно, міські служби на таких ділянках прибирають. І, в принципі, за те, що люди смітять, треба збільшувати штрафи в рази, щоб їм було економічно невигідно це робити.

Але зараз дискурсу про те, що треба щось робити з Дніпром немає. Всіх все влаштовує. Нема тиску з боку суспільства — нема дій з боку місцевої влади.

Андрій Гарасим: До речі, цього року досить помітна тенденція, коли огороджують певні ділянки біля Дніпра, облагороджують і беруть певну плату за те, що людина відвідує цю ділянку. Наскільки це загалом законно?

Роман Кульчинський: Це незаконно. Жодних парканів в 50-метровій зоні бути не може.

Дмитро Тузов: Куди звертатись у випадку порушення?

Роман Кульчинський: Можна звертатись до місцевої прокуратури. В екологічній інспекції також порадили, у разі, якщо це ваш кооператив, і ви на загальних зборах вирішили, що будівництво незаконне, ви самостійно можете його демонтувати без рішення суду.

Андрій Гарасим: Ви загалом якось плануєте продовжувати свій проект?

Роман Кульчинський: Так, ми думали над тим, щоб розібратись, які юридичні механізми мають бути для демонтажу таких огорож, і чому КМДА гальмує у цьому питанні і нічого не робить.

Дмитро Тузов: Які ще є проблеми, пов’язані з узбережжям Дніпра?

Роман Кульчинський: Велика проблема — промзони. Вони стоять пусті. Їх треба ревіталізувати, відновити в них життя. Там можуть бути артквартали, парки. Але цим теж має займатися міська влада, а вона про це навіть не думає.

Є частина заводів, які працюють практично в центрі Києва, біля Дніпра, непогано було б перенести їх кудись далі.

Андрій Гарасим: Ви нещодавно зробили карту вирубок карпатських лісів. Яка ситуація з цим в Україні?

Роман Кульчинський: В рік по всій Україні вирубують лише 1% лісів від загальної площі, готової до вирубки. Це легальна вирубка. Нелегальну вирубку порахувати дуже важко.