У нас забагато пафосу й недороблені реформи, - Богдан Нагайло про 27 років незалежності
Яким ми бачимо майбутнє України і що потрібно зробити для того, щоб зміцнити країну? Міркуємо разом з дипломатом, журналістом й істориком
У студії Громадського радіо – дипломат, журналіст, історик Богдан Нагайло.
Дмитро Тузов: Було масштабне святкування Дня Незалежності. Я думаю, що і парад ви бачили. Сповнилися оптимізмом, дивлячись в майбутнє України?
Богдан Нагайло: Так і ні. Парад – це одне. Парад – це важливий психологічний момент. Це і показує, що ми готові боронити нашу державу і наш суверенітет. З іншого боку, це має трошки показовий аспект, це величезні кошти, початок виборчої кампанії, президент, ймовірно, робив з того капітал, хоча його промова мені дуже сподобалася. В такий день якось треба було це відзначити. Але чи на 27 річницю треба було показувати аж так багато зброї та літаків, в день, коли убили 5-х наших солдат і захисників Батьківщини? Я вважав, що такий парад для 25-ї чи 30-ї річниці. Я бачив в тому трошки піару. Народ, який зібрався, був на великому піднесенні. Може, це і потрібно. Але ми не повинні забувати, що паради – це одне, але треба надавати зміст нашій державності. Це прекрасно, що ми відстоюємо свої позиції, захищаємо кордони, захищаємо українську цілісність, те, що залишилося від неї, але треба трошки більше думати про те, наскільки ми справляємося з тими задачами будування європейської демократичної економічно розвиненої держави. Де наші реформи?
Дмитро Тузов: Чи можуть історики дивитися не лише в минуле, а прогнозувати і дивитися в майбутнє?
Богдан Нагайло: Я не Нострадамус і не Кассандра. Я хочу підкреслити, що політика – це історія, яка твориться. Сьогоднішня політика є завтрашньою історією. Ми можемо вчитися з того, що було в минулому і бачити, як ми дійшли до цього моменту, прогнозувати ту траєкторію, по якій ми будемо рухатися. 100 років проголошення незалежності і 27 років відновлення нашої державності і незалежності. Якими ми були 100 років тому? Слабенькими, старалися, повні ілюзій щодо наших сусідів, щодо соціалізму, соціального устрою, щодо того, чи потрібна нам армія, чи потрібно нам захищатися. Багато з тих ілюзій були розвіяні, але пам’ятаємо що це сторіччя було жахливим для нас. Скільки мільйонів людей ми втратили! Може, ми не повинні бути аж занадто критичні, бо ми сьогодні сильніші, ніж коли-небудь були.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.